Воскресіння Христове

Сьогодні, 16 квітня, православна Церква святкує Воскресіння Христове — це головне свято християн, яке є Спогадом про воскресіння Ісуса Христа з мертвих. У Святому Письмі сказано: «Якщо ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Ним». Це надія для всіх віруючих на воскресіння. Це час коли віддається хвала Господу, співаються ритуальні пісні, коли люди кажуть одне одному «Христос воскрес!» і чують у відповідь «Воістину воскрес!».

У віруючих людей цього дня душа немов переповнюється світлою радістю, цьому сприяє і природа, яка скинула кайдани зимового сну і в єдності із Вселенською радістю зустрічає воскреслого Христа. Для людей далеких від церкви святкування Пасхи є культурно-історичною або сімейною традицією. Починаючи з опівночі в неділю, люди йдуть на церковну службу, щоб послухати дзвони, принести додому запалену свічку і, звісно, освятити Великодній кошик. Писанки, крашанки та паска — головні продукти в кошику. Є й інші, які також мають своє значення: сир і масло — символи Божої доброти й ласки; ковбаса та шинка — означають внутрішню радість і щастя; хрін зміцнює дух і здоров’я; сіль асоціюється з багатством. Дуже важливо не забути прикрасити кошик рушником, який символізує багатство ниток, сплетених розумом і любов’ю. Він має бути зроблений виключно з натуральних матеріалів: бавовни або льону. Техніка його вишивання — тільки хрестиком. Великодній рушник не прали до осені, «поки не припиняться грози». Після освячення люди обмінюються привітаннями й поспішають додому для розговіння. Як правило, це сімейна трапеза, на якій не з’являються гості. Раніше з церкви поверталися якомога швидше, оскільки, згідно з народними повір’ями, хто раніше почне розговлятися, той матиме цього року удачу в справах і гарне здоров’я.

В Україні свято називається Великдень. Ця назва давніша і ближча нам за своєю суттю. У християнське свято перейшло багато традицій зустрічі весни, яку відзначали наші предки в день весняного рівнодення. Згідно з народними віруваннями, цього дня закінчувалася Велика Ніч і приходив час Великого Дня. Сонце було найголовнішим божеством у язичницькі часи. І саме його «воскресіння» після зими дарувало надію на багатий урожай, а значить, і на життя! Бувши хліборобами, наші предки користувалися сонячним календарем. Тому всі свята були статичними й випадали щороку на один і той самий день. Церковний календар, принесений до нас християнами, був орієнтований на Місяць і залежав від його циклів. Поєднання двох календарів призвело до появи двох типів свят: постійних і перехідних. Великдень — перехідне свято. Ми святкуємо його в найближчу неділю після першого повного Місяця, який настає після дня весняного рівнодення.

Історія основних символів свята — пасок і фарбованих яєць теж сягає язичницького минулого. У середині квітня слов’яни святкували готовність землі до посіву або Свято Родючості. Воно символізувало початок нового Життя, зачинання природи та початок посівів. У дні свята на полях водили хороводи, чим енергетично допомагали землі зарядитися позитивною енергетикою і дати гарний урожай. А також пекли кулічі та паски — весняний обрядовий хліб, який був символом чоловічого та жіночого начала.

Яйце у багатьох народів було і залишається символом нового життя, родючості, відродження природи. Наші пращури починали фарбувати та розписувати яйця саме навесні: коли танула крига, прокидалися бджоли, пробуджувалася після зимового сну природа. Нагадаємо, що поділяються вони на два види: писанки (не варені) та крашанки (варені). Вони мали велике значення і часто використовувалися, як обереги. Їх дарували молодятам на весілля, клали в колиску немовляті, щоб захистити від хвороб, заздрощів та інших напастей, ними поминали померлих.

Оскільки язичницькі традиції були більш давні й дуже сильні, то викорінити їх було практично неможливо. Християнство не стільки скасувало або витіснило «народні» вірування і практики, скільки задало для них нову систему координат і обмежень. Церква допускає різні форми сакрального та ірраціонального, але «під парасолькою» або «омофором» офіційного християнства.

Нині Україна переживає важкий період своєї історії, але вона обов’язково залишиться тією унікальною країною, в якій упродовж тисяч років досить легко взаємодіяли між собою ледь не всі відомі релігійні конфесії.

Вітаємо вас зі світлим святом Воскресіння Христового! Нехай святий Великдень принесе нам надію і впевненість у майбутньому, а серця наповняться світлом і теплом!