Всесвітній день дикої природи

Мета свята — нагадати нам про крихкість природи та незворотні наслідки, які виникають через нашу недбалість. Вперше це свято відзначили у 2013 році з ініціативи Генасамблеї ООН. Саме 3 березня 1973 року було прийнято Конвенцію «Про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори» (СІТЕС). Метою Конвенції є гарантування, що міжнародна торгівля дикими тваринами та рослинами не буде створювати загрозу їх існування. Вона включає три додатки: зникаючі види, вразливі види та види які вносяться за ініціативою сторін з метою попередження торгівлі. Сьогодні до складу CITES входить183 держави. Україна до Конвенції приєдналась 14 травня 1999 року. На сьогоднішній день Конвенція захищає приблизно 5,8 тисяч видів тварин і 30 тисяч видів рослин.

Тематика Всесвітнього дня дикої природи щороку змінюється. Темою 2023 року є «Співпраця для збереження дикої природи». Співпраця може бути різною. Хтось розміщує фото диких тварин у соціальних мережах, хтось вважає за важливе розповсюджувати інформацію про міжнародні організації або створює шкільний клуб шанувальників дикої природи. Будь яка співпраця є доречною, бо привертає увагу до проблеми.

Браконьєрство, незаконне винищення чи перепродаж тварин — одна з найсерйозніших загроз для біорізноманіття, але нажаль не єдина. Нераціональне використання природних ресурсів, вирубка лісів, відходи промислового виробництва призводять до того, що ареали багатьох організмів критично скорочуються. Три чверті поверхні суші і 40% океану більшою чи меншою мірою торкнулися діяльності людини. Величезну шкоду природі завдають війни, під час яких на долю живих організмів ніхто не зважає.

Зараз в Україні триває наймасштабніша війна в Європі у сучасній історії. Пряме знищення природних екосистем внаслідок бойових дій — це лише частина проблеми. Перший удар на біорізноманіття припав у 2022 році на сезон розмноження тварин та птахів, що призведе у короткостроковій перспективі до зменшення чисельності видів. Крізь Україну проходять три основні міграційні шляхи птахів. Більша частина міграційних коридорів проходить над зоною бойових дій. Це може привести до потрапляння під обстріли чи виснаження птахів через зміну маршрутів.

Внаслідок нападу росії постраждали 20% природоохоронних територій України, 812 заповідників перебувають у небезпеці. У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі — території, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні, але розташовані в країнах, які не є членами ЄС. Вона захищає бурого ведмедя, чорного лелеку, рись, орлана-білохвоста та сотні інших видів тварин та рослин. Критична ситуація склалася і в акваторії Азовського та Чорного морів. У 2022 року на узбережжя України, Болгарії, Румунії та Туреччини масово викинуло дельфінів. Одна з можливих причин — вплив корабельних радіочастот. І це невеликий перелік проблем. Про деякі ми ще й не підозрюємо. Недарма природу називають «мовчазною жертвою конфліктів».

Дивовижна і дуже тендітна природа потребує нашого захисту. Більшою частиною — від нас самих. Французький письменник Жуль Ренар сказав: «Богу непогано вдалася природа, але з людиною в нього вийшла осічка».