Історії
Всесвітній день гуманітарної допомоги. World Humanitarian Day 19 August
ФОТО: Ольга Штонда / OCHA/ 2022

У 2009 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй (ООН) офіційно започаткувала перший Всесвітній день гуманітарної допомоги. День, у котрий акцентується увага на особистостях та роботі тисяч волонтерів гуманітарних місій, професіоналів і людей, які постраждали від кризи, які надають невідкладну медичну допомогу, житло, їжу, захист, воду та багато іншого.
Датою було обрано 19 серпня. Вибір конкретної дати має свою передісторію. Адже 19 серпня 2003 року в наслідок підриву готелю «Canal» у Багдаді (Ірак) загинуло 22 працівники гуманітарної організації, включно зі спеціальним представником Генерального секретаря ООН в Іраку Сержіо Віейра де Меллу. Через п’ять років Генеральна Асамблея прийняла резолюцію, яка визначила 19 серпня Всесвітнім днем гуманітарної допомоги.
Варто зазначити, що до 1991 року не було чіткої, єдиної та сталої системи роботи гуманітарних місій. Необхідний був єдиний координатор гуманітарної діяльності, щоб забезпечити людям, які постраждали від кризи, необхідну допомогу та захист у найкоротші терміни. Тож резолюцією 46/182 Генеральної Асамблеї від грудня 1991 року було сформовано орган ООН Офіс ООН з координації гуманітарних питань (The United Nations Office for the Coordination of Humanitarian Affairs, OCHA).
В Україні на законодавчому рівні ЗУ «Про гуманітарну допомогу (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14#Text)» від 22 жовтня 1999 року з редакцією відповідно до умов війни 2022 року визначаються правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги та сприяє гласності та прозорості цього процесу і встановлюється термінологічний апарат. Також активно функціонує представництво ООН OCHA Ukraine (https://www.unocha.org/ukraine). За даними організації станом на 10 серпня 2022 року через інтенсивні військові дії з початку війни росії проти України 17,7 мільйона людей потребують гуманітарної допомоги, що на 2 мільйони більше, ніж у квітні.
Тільки через європейський механізм цивільного захисту (EUCPM) в Україну за весь період повномасштабного вторгнення надійшло понад 43022 тонн допомоги. У цьому механізмі беруть участь усі 27 країн-членів ЄС. Окремої уваги варта допомога Великої Британії, де створили окремий підрозділ на базі Міністерства закордонних справ Великобританії по роботі з Україною. У прикордонних країнах створено логістичні хаби (читати більше за посиланням (https://lb.ua/blog/oleksandra_vasylenko/525144_mizhnarodna_gumanitarna_dopomoga.html)).
Питання формування та доставлення гуманітарної допомоги до «гарячих точок» вирішуються у координації між державою, волонтерами та громадськими організаціями, гуманітарними хабами котрі створюються на місцях. З 24 лютого, не дивлячись на складні обставини, мешканці Харківщини гуртуються у непростий час та беруть участь у гуманітарній роботі міста. Зокрема, фонд ІТ4Life (https://it-kharkiv.com/projects/it4life/#guman%D1%96tarna-dopomoga-m%D1%96stu-p%D1%96d-chas-v%D1%96jni) та представники харківської ІТ-спільноти вирішують гуманітарну кризу харків’ян, яка виникла внаслідок постійних обстрілів міста. Харків відвідують міжнародні гуманітарні місії (https://www.prostir.ua/?news=zhyteli-pivnichnoji-saltivky-u-harkovi-otrymaly-dopomohu-vid-volonteriv-mizhnarodnoji-humanitarnoji-misiji-v-den-raketnoho-obstrilu), котрі працюють в спів дії з місцевими волонтерами та організаціями об’єднавшись в єдиний гуманітарний штаб: Global Empoverment Mission, Life Quality Fund, USA for Ukraine, CodelT4Life, Let’s do it Ukraine SOS, Харківська Молодіжна рада, СпівДія. Волонтери найбільшої волонтерської організації сформованої у 2014 році «Станція Харків» (https://texty.org.ua/articles/106102/treba-pratsjuvaty-bo-u-kohos-vse-nabahato-hirshe-volontery-zi-stantsiyikharkiv-zhadaly-2014-j-i-vzjalysja-do-roboty-pid-obs) на сьогодні працюють в різних куточках України забезпечуючи логістику необхідної гуманітарної допомоги, як до Харкова, так і допомагаючи внутрішньо переміщеним людям з Харківщини, Луганщини, Донеччини забезпечуючи усім необхідним для життя. Міста-побратими Каунас (Литва), Лілль (Франція) та інші, міжнародні партнери також продовжують надсилати гуманітарну допомогу до Харкова (https://www.city.kharkov.ua/uk/news/do-kharkova-prodovzhue-nadkhoditi-gumanitarna-dopomoga-z-riznikh-krain-51370.html). Реалізуються гуманітарні проєкти, зокрема такий як «Допоможи харків’янину» та інші.
Найціннішим та найважливішим про що говориться у Всесвітній день гуманітарної допомоги є життя кожної людини котра працює на різних етапах від формування, доставляння до комплектування й адресного вручення на місцях. Адже завдяки сумлінності, відвазі людей котрі виконують свою роботу, не дивлячись на небезпеку, харків’яни отримують гуманітарну допомогу. До великої роботи на волонтерських засадах долучаються люди з різних сфер діяльності. Значну частину складають працівники культурного фронту Харкова, зокрема і співробітники Харківського історичного музею імені М. Ф. Сумцова. Так і має бути у скрутну мить. Єднаймося, допомагаємо один одному, наближаємо перемогу.


