Всесвітній день молоді / International Youth Day 12 August

З метою підтримки прагнення української молоді до інтеграції у європейську спільноту, утвердження цінностей демократії та свободи, а також ураховуючи ініціативу молодіжних організацій та рухів, Президент України установив в Україні День молоді, який відзначатимуть щороку 12 серпня в Міжнародний день молоді. Про це йдеться у відповідному Указі Глави держави № 333/2021. Документ набирає чинності з 1 січня 2022 року.

Міжнародний день молоді відзначається щороку 12 серпня та покликаний привернути увагу міжнародної спільноти до проблем молоді, відзначити потенціал молоді, як партнера в сучасному глобальному суспільстві. Історія становлення молодіжного руху почалася ще у травні 1925 року, коли група хлопців у середній школі Сакраменто провела засідання молодіжного клубу The Key Club. Це була перша у світі молодіжна організація робота, котрої спрямовувалась на боротьбу зі згубними наслідками діяльності старих шкільних братств.

✅ У 1965 році в резолюції 2037 (XX) Генеральна Асамблея схвалила Декларацію про сприяння серед молоді ідеалів миру, взаємної поваги та розуміння між народами. А 1979 року резолюцією 34/151 оголосила 1985 рік «Міжнародний рік молоді: участь, розвиток, мир».

✅ Ідея Міжнародного дня молоді була запропонована в 1991 році молодими людьми, які зібралися у Відні (Австрія) на першу сесію Всесвітнього молодіжного форуму системи ООН.

✅ У 1996 році Генеральною Асамблеєю прийнято Всесвітню програму дій для молоді. Вже 1998 року резолюція про оголошення 12 серпня Міжнародним днем молоді була прийнята на першій сесії Всесвітньої конференції міністрів, відповідальних за молодь, яку приймав уряд Португалії у співпраці з ООН (Лісабон, 8-12 серпня). 1998). Згодом ця рекомендація була схвалена п’ятдесят четвертою сесією Генеральної Асамблеї в її резолюції A/RES/54/120 під назвою «Політика та програми, що стосуються молоді» (17 грудня 1999 року). У грудні 2009 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію 64/134, яка проголошує рік, що починається 12 серпня 2010 року, Міжнародним роком молоді.

☝️Цікавий факт: в системі агентств і організацій ООН вікові рамки молоді визначені дуже конкретно. ЮНЕСКО і Міжнародна організація праці (МОП) молоддю вважають 14–25-літніх. Програма розвитку ООН (UNDP) — 15–25-літніх. А UNICEF, WHO (ВООЗ) та UNFPA (Фонд народонаселення) працюють із трьома визначеннями: «підлітки» — 10–19 років, «молодь» — 15–24, а разом вони творять групу «молодих людей» — 10–24 років. Відповідно до ЗУ «Про основні засади молодіжної політики» від 27 квітня 2021 року № 1414-IX в Україні визначено: «…молодь — молоді особи — особи віком від 14 до 35 років, які є громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах…».

Молодь Харківщини, на рівні з досвідченими військовими, боронять соборність та державність незалежної України на різних фронтах ще з подій Революції Гідності 2013 року. Близько сотні людей загинули під час Революції Гідності, їх назвали Небесною Сотнею, а президент України Петро Порошенко підписав Наказ, за яким присвоїв їм звання Героїв України та удостоїв орденом «Золотої зірки» (посмертно). У цій боротьбі на майдані у Києві загинули і харків’яни. Це Владислав Зубенко та Євген Котляр. Імена героїв закарбовані у топоніміці міста Харкова: вулиці В. Зубенка та Є. Котляра. Варто згадати події Харківського Євромайдану (https://suspilne.media/182284-krapelka-stae-okeanom-spogadi-harkivan-do-vosmoi-ricnici-revolucii-gidnosti/).

22 лютого 2015 року у Харкові, під час мирної ходи приуроченої до річниці перемоги Революції Гідності, пролунав вибух. Під час теракту загинуть 4 людини і серед них: Микола Мельничук, студент Харківської Академії міського господарства та 15 річний Данило Дідик. Патріотична молодь, котра могла розбудовувати рідне місто та країну.

Коли проросійські сили почали підступне вторгнення на територію України 2014 року молодь Харківщини стала на захист соборності України під час Антитерористичної операції (АТО). Вищі навчальні заклади Харкова вшановують пам’ять молодих героїв котрі віддали своє життя за вільне майбутнє України. Зокрема, у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна відбулося відкриття меморіальної дошки (https://kharkivoda.gov.ua/news/84586) студентам та випускникам полеглим під час АТО. Віддати ж шану захисникам, котрі загинули можна переглянувши Книгу пам’яті (https://memorybook.org.ua/regions/harkivska.htm) чи відвідавши Алею Слави воїнам на Харківському міському кладовищі №18.

Варто наголосити, що Резолюція Ради Безпеки 2250 (9 грудня 2015 р.) про молодь, мир і безпеку є безпрецедентним визнанням термінової необхідності залучати молодих осіб до збереження миру. У ній молодь позиціонується як важливий партнер в глобальних зусиллях для запобігання і розв’язання конфліктів. Також у Резолюції наголошується на необхідності захисту молоді під час військових конфліктів, а саме: протидія насильству, забезпечення необхідних умов для адаптації внутрішньо переміщених осіб та біженців, збереження прав та гідності.

Особливо важливо наголошувати на цих питаннях у 2022 році під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. За даними Міністерства молоді та спорту України понад 2 мільйони молодих людей стали внутрішньо переміщеними особами та ще близько 2 мільйонів виїхали за кордон. Але де б не знаходились молоді харків’яни: в евакуації чи зоні бойових дій, у волонтерських штабах, на мистецьких фронтах, на передовій зі зброєю у руках чи виборюючи перемогу на міжнародних спортивних турнірах, вони роблять над можливе для наближення перемоги світла над темрявою, волі над поневоленням, тобто перемоги України над росією. Вони є учасниками і майбутнім у остаточному завершенні боротьби у кілька століть за свободу та право звучати: Я — Україна.

Корисні посилання: Управління у справах сім’ї та молоді Харківської міської ради (https://www.facebook.com/ussmkh); Молодіжна рада при Харківському міському голові (https://khmgs.com/); Управління у справах молоді та спорту ХОДА (http://dmskh.gov.ua/).