Всесвітній день народонаселення

11 липня 1987 року населення Землі досягло позначки в 5 мільярдів. Цю дату було запропоновано для відзначання Всесвітнього дня народонаселення 1989 року, а 1990-го її було закріплено резолюцією генеральної асамблеї ООН. Цей День має на меті загострити увагу світу на невідкладності та важливості демографічних проблем, підвищити рівень обізнаності щодо проблем населення, включаючи їх відносини з навколишнім середовищем.

За період 1800-2023 р. населення планети зросло у 8 разів! Нас дуже швидко стало дуже багато. За оцінками ООН, у 2050 році чисельність населення Землі становитиме майже 9 мільярдів осіб. Найбільших темпів приросту світового населення було досягнуто в 1960-1970-ті рр., коли кількість жителів Землі зростала на 2 % на рік. До теперішнього часу темп приросту вже знизився вдвічі, проте абсолютний щорічний приріст зберігається на дуже високому рівні — 83 млн осіб. А це, між іншим, чисельність населення Німеччини! Згідно з усередненою моделлю ООН чисельність населення стабілізується і навіть почне повільно знижуватися тільки після 2100 року.

Сьогодні світ є більш демографічно різноманітним, ніж будь-коли раніше. Дві третини населення планети живе в умовах низької народжуваності. У той самий час в найбідніших країнах світу, більшість з яких розташовані в Африці на південь від Сахари, населення все більше зростає. Загальне зростання населення важко даэться взнаки на природних ресурсах і навколишньому середовищу, часто зводячи нанівець зусилля в галузі розвитку. З іншого боку при зниженні народжуваності відбувається старіння населення. У 2018, вперше в історії, людей старше 65 років стало більше, ніж дітей до 5 років. Якщо в Тропічній Африці на одну людину, старшу за 65 років, припадає 10 осіб працездатного віку (25-65 років), то в Європі тільки 3. До 2050 року це співвідношення впаде до 2 працюючих осіб на пенсіонера. Це змінить структуру ринку праці, вимагатиме перегляду соціальних політик і пенсійних систем. Скоротяться і податкові надходження до бюджету. До того ж досі не вирішені проблеми, які стояли перед людством десятиріччя тому: зміни клімату, насильство, дискримінація. На цьому тлі світове товариство має забезпечити, щоб усі країни, незалежно від того, зростає чи скорочується їх населення, були спроможні забезпечити належну якість життя для свого населення та могли підняти та розширити можливості своїх найбільш маргіналізованих груп населення. Аналізуючи співвідношення між населенням і розвитком, в останні роки ООН робить особливий акцент на правах жінок і важливості підвищення їхнього статусу, оскільки ця проблема має стати ключовою у досягненні прогресу в соціально-економічному розвитку.

Одним з основних компонентів популяційної динаміки є міжнародна міграція. У травні цього року світ поставив сумний рекорд: 100 мільйонів людей по всьому світу стали вимушеними переселенцями.

В Україні відбувається процес скорочення населення. За 30 років українців стало на 10 млн менше. На жаль, повномасштабне російське вторгнення прискорило депопуляцію та спричинило справжню демографічну катастрофу в Україні — десятки тисяч загиблих та поранених, мільйони внутрішньо переміщених осіб та емігрантів. За кордон виїхало майже вісім мільйонів українців — близько 20% наявного населення України! І якщо на секунду відкинути жахіття війни, то перед українською владою постане справді важливе питання: хто житиме в Україні після перемоги? А деякі питання вже зараз стоять на порядку денному: відбудова житла, робота з внутрішньо переміщеними людьми, повернення вимушених переселенців з-за кордону тощо. Крім того, можливе також збільшення потоку емігрантів після повного відкриття кордонів, закритих нині для переважної більшості чоловіків. Еміграція величезної кількості українців стала викликом не лише для України, а й для держав, які прийняли мільйони вимушено переміщених осіб. Що довше триватиме війна, тим більше людей адаптуються в тих країнах, куди вони виїхали. Повернення додому мільйонів громадян України вимагатиме значних зусиль як від української влади, так і від держав-партнерів.