Всесвітній день протидії торгівлі людьми

Торгівля людьми існує з давніх часів і має глибоке історичне коріння. Як різновид бізнесу цей вид злочинної діяльності виник з моменту встановлення товарно-грошових відносин і зберігся до наших днів, змінюючи та вдосконалюючи свої форми. Найбільшого поширення торгівля людьми набула в рабовласницьку епоху, коли рабство було офіційною політикою багатьох країн. Дуже активно цей бізнес розвивався у XVIII ст. та перші дві третини XIX ст., коли в Америку було ввезено з Африки майже 15 млн рабів-негрів. На початку XX ст. рабство в його класичному вигляді поступово почало зникати, модифікуючись в інші звичаї та інститути, наприклад: боргова кабала чи закріпачення. На початку ХХ ст. як синонім торгівлі людьми почав вживатися термін «біле рабство». Поняття «торгівля людьми» включало в себе здебільшого сексуальне рабство. Сьогодні воно увібрало широкий спектр форм: від трудової експлуатації до нелегальної трансплантації органів. Останнє за часом міжнародно-правове визначення торгівлі людьми наводиться в Протоколі про попередження та запобігання торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, прийнятому 15 листопада 2000 р. Відповідно цього Протоколу торгівля людьми означає здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, переховування або отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примушування, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для отримання згоди особи, яка контролює іншу особу.

Сьогодні торгівля людьми як глобальний бізнес приносить торговцям та організованим злочинним групам величезні прибутки — близько 150 мільярдів доларів щорічно. За даними Міжнародної організації праці (МОП) у світі близько 40 млн людей перебувають у рабстві, з них 71% — це жінки, а 1 з 4 жертв — діти. За оцінками Міжнародної організації з міграції, з 1991 року від торгівлі людьми постраждали понад 230 тисяч українців.

Торгівля людьми тісно пов’язана з міграційними потоками. Головними ж рушійними силами міграції є злидні, корупція, громадянська нестабільнісь, невиконання державами своїх функцій щодо захисту та забезпечення своїх громадян, військові конфлікти. Повномасштабне вторгнення рф в Україну спричинило найбільшу міграційну кризу в Європі з часів Другої світової війни і, як наслідок, посилило загрози та вразливість нашого населення до торгівлі людьми. Багато злочинних мереж, які організовують торгівлю людьми, базуються в країнах, що межують з Україною. Приплив біженців зіграв їм на руку. Жертв приваблюють хибними обіцянками. На кордоні вони можуть бути перехопленими агентами з торгівлі людьми або зазнавати насильства в тих країнах, де їх приймають. Серед країн, де наші краяни найчастіше стикаються із проявами торгівлі людьми, перші місця посідають росія та Польща, далі — інші європейські країни: Франція, Бельгія, Португалія, Литва... Тобто торгівля людьми не має меж. Але жертвою цього бізнесу можна стати не тільки за кордоном. Відповідні випадки дедалі частіше фіксуються на території нашої країни. Україна, на жаль, вже кілька років поспіль є не лише країною-постачальником, а й країною транзиту та країною призначення жертв торгівлі людьми. Тому така небезпека може підстерігати будь-кого і де завгодно.

Кампанія в рамках Всесвітнього дня боротьби з торгівлею людьми 2023 року спрямована на підвищення поінформованості про тривожні події та тенденції, виявлені в останній Всесвітній доповіді Управління ООН з наркотиків та злочинності (УНП) про торгівлю людьми, та закликає уряди та цивільне суспільство активізувати свої зусилля щодо посилення профілактики, виявлення та підтримки жертв, а також покласти край безкарності.