Всесвітній день соціальної справедливості

20 лютого — Всесвітній день соціальної справедливості. Цей день було започатковано за рішенням 62-сесії Генеральної Асамблеї ООН в 2009 році. Передумовою для виникнення нової дати стала всесвітня зустріч на вищому рівні в Копенгагені у березні 1995 року, і на якій були проголошені завдання соціального розвитку сучасного суспільства. Один з основних документів, який працює в цьому напрямі — Декларація про соціальну справедливість в цілях справедливої глобалізації. 80 держав виступили співавторами документу, в якому підкреслюється, що соціальний розвиток і соціальна справедливість — необхідні умови підтримки миру і безпеки як всередині кожної окремої країни, так і у взаємовідносинах між ними.

Справедливість — невід’ємне право людини. Хоча люди і суб’єктивно визначають поняття соціальної справедливості, але для більшості це — рівність соціальних прав, законність для всіх, захист прав громадян, чесність, соціальні блага по заслугах, по праці, оцінка людини по її особистих якостях. Але з соціальною справедливістю все так просто. Адже вона, по-перше, не може зводитися до перерозподілу матеріальних благ. Задля більш справедливого перерозподілу соціального багатства, ще 100 років тому розумні державники запроваджували соціальне законодавство з метою встановлення цивілізованих розмірів трудового дня та заробітної плати. Маргарет Тетчер сказала: «Соціальна справедливість» може завести суспільство в мутні води, якщо під нею розуміти не лише рівні можливості, але й рівні результати. Нерівність — неминуча ціна свободи… Поки всі чоловіки та жінки дійсно рівні перед законом, доки закон ефективно виконується і чесно відстоюється у суді, в них, незалежно від того, яким вони багатством володіють, немає підстав скаржитись на «несправедливість».

По-друге, справедливість пов’язана не тільки з соціальним статусом людини, а і з її особистісними якостями, з відповідним типом трудової етики. В Конституції Японії та Іспанії закріплено не лише соціальні гарантії для громадян, але й обов’язок працювати. Ймовірно для того, щоб не склалась ситуація порушення принципів соціальної справедливості — коли той, хто прагне і вміє працювати, фактично забезпечує благами (через систему перерозподілу статків) того, хто не хоче і не вміє як слід працювати.

Крім того, соціальна справедливість нерозривна з національною, релігійною та ґендерною, і на це слід зважати.

Демократична держава завжди соціально орієнтована. Демократія — це в першу чергу про те, що громадяни мають право вимагати від обраної ними влади поваги до себе та своєї гідності, правової та соціальної справедливості. Вимагати того, щоб держава працювала в їхніх інтересах, задля їхньої зручності. І саме тому демократія є однією з шести базових цінностей Європейського Союзу. Доленосне завдання незалежної демократичної України — боротьба за соціальну справедливість. Зараз ми переживаємо дуже складні часи. Під час війни важко вимагати від своєї держави виконування соціальних забов’язень повною мірою. Але після перемоги ми, нажаль,повернемося до ситуації в країні, де тотальна корупція, економічна криза, вже звична пандемія коронавірусу COVID-19, величезні різниці між мінімальними та максимальними заробітними платами та пенсіями і мізерним прожитковим мінімумом. Вважаю доцільним буде процитувати п’ятого прем’єр-міністра Ізраїлю Голду Меір, яка сказала, що «якщо ви хочете побудувати ту країну, до якої будуть повертатися її сини і дочки, якщо ви хочете побудувати країну, з якої від’їжджають лише в сезон відпусток, якщо ви хочете побудувати країну, в якій не буде почуття страху за майбутнє, то зробіть три кроки: перший — прирівняйте корупцію до зради Батьківщині, а корупціонерів — до зрадників, …, другий — зробіть три професії, які будуть високооплачуваними і шанованими — військові, вчителі і лікарі…, і третій — найголовніший — працюйте, працюйте і працюйте, бо ніхто, крім вас, не захистить вас, ніхто не прогодує вас, крім вас самих, а ваша країна потрібна тільки вам і більше нікому».

Тож демократичній громадськості варто вже сьогодні ставити перед собою непросте питання: яким чином розв’язувати вузол цілої низки проблем, що замикаються на соціальну справедливість.