Всесвітній день вишиванки

Сьогодні ми відзначаємо Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив’язане до жодного державного чи релігійного. Цього дня кожен охочий може долучитись, одягнувши вишиванку.

Свято не передбачає обов’язкових заходів, окрім одягання вишиванки. Хоча протягом усієї історії заходу з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці, ярмарки. Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання.

Вишиванка — це історія і культура українського народу. Все в цій, здавалося б, простій сорочці цінувалося. Техніка виконання, тканина, колір і візерунок всьому надавалося особливе, і навіть сакральне, значення. По тому, як вишита сорочка можна було говорити про походження і статус власника, а також про його матеріальне благополуччя.

Кілька відомих фактів з історії української вишиванки:

🔹 Для немовляти першу вишиту сорочку вишивали на тканині, яка оброблялася свічками хрещеними при хрещенні малюка. Вважалося, що дитину захищають від бід, негараздів і нечисті, таким чином. Також, в деяких регіонах, на цих сорочках вишивали в непомітному місці червоний хрест.

🔹 Коли починався посівний сезон, в українців були приховані спеціально вишиті для цього сорочки. Одягалися всі в таку сорочку і влаштовували цілу виставу, просили у землі врожаю, співали, водили хороводи (цей звичай сягає корінням до давньослов’янських традицій).

🔹 Є ще й такий звичай: молода наречена мала подарувати нареченому і його батькам по вишитій сорочці. Сорочку для майбутньої свекрухи обов’язково перед тим, як сісти вишивати, потрібно було вимочити в дуже солоній воді, щоб уникнути бід і сліз в майбутній сім’ї.

Також, наші пращури вважали, що прилегла до тіла сорочка — це провідник магічної сили, яка оберігає свого власника від усього поганого. У зв’язку з цим було багато прикмет і забобонів. Сорочки для жінки пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її, ще не народжене дитя.

Величезне значення надавалося і орнаменту на вишитих сорочках. Не можна було переймати малюнок, наприклад, у подруги або родича, так як це означало що людина як би «забирає» або «повторює» чужу долю.

Тож зберігаймо традиції народного строю, хай не в тканинах чи фасонах, а хоча б у кольорах і вишиваних орнаментах. Хто сказав, що вишиванка не пасує до джинсів? А довершити образ можна не лише коралями, а й натуральним камінням чи чистим сріблом. Сучасні українки — гарні, стильні й мають неперевершене почуття смаку.

З Днем вишиванки, українці!!! 🇺🇦