Історії
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИТИНИ

Як чудово бачити посмішки дітей та чути їхній сміх, адже саме в дитинстві все здається райдужним та позитивним. Кожен малюк має право бути щасливим. Здорові та радісні діти — запорука кращого майбутнього для кожної країни. Слід пам’ятати, що незважаючи на будь-який свій вік, дитина вже є особистістю. Тому 20 листопада в світі та в Україні відзначається Всесвітній день дитини, який був започаткований у 1954 р. резолюцію № 836 (IX) Генеральної Асамблеї ООН, яка рекомендувала всім країнам відзначати цей день.
Спочатку дату святкування Дня дитини всі країни визначали самостійно, у багатьох країнах існував Міжнародний день захисту дітей, який відзначається 1 червня. 20 листопада 1959 р. була ухвалена «Декларацію прав дитини», а 20 листопада 1989 р. була прийнята «Конвенція прав дитини», після чого була затверджена єдина для всіх держав дата святкування цього дня. З 1990 р. у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.
Метою проведення Всесвітнього дня дитини є захист прав дітей, привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованих на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення благополуччя дітей у всьому світі, розвитку середовища, дружнього по відношенню до дітей у всьому світі, шляхом діалогу і активних дій.
Діти мають залишатись дітьми, перш ніж стати дорослими, а обов’язок всіх дорослих — зробити все можливе, щоб вони зростали в комфортних умовах. Відповідно до Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю та Конвенцію про права дитини, кожна дитина має право на освіту, здоров’я, належну медичну допомогу, ім’я та громадянство. Кожна дитина по факту народження заслуговує на турботливе родинне середовище та захист від жорстокого поводження чи насильства.
Особливо важливим є привернення уваги всієї світової спільноти до проблем дітей в Україні під час війни з рф. Повномасштабна війна у ХХІ ст. в центрі Європи породила цілий комплекс складних проблем з порушенням нормальних умов життя дітей, їх безпеки, порушень прав та свобод.
Внаслідок повномасштабної збройної агресії рф в Україні постраждали більше ніж 1655 дитини. Станом на ранок 17 листопада 2023 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів 510 дітей загинули та понад 1145 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Найбільше постраждало дітей у Донецькій області — 492, Харківській — 304, Херсонській — 135, Київській — 129, Запорізькій — 100, Миколаївській — 97, Дніпропетровській — 97, Чернігівській — 72, Луганській — 67 дітей.
Від початку великої війни в Україні російські окупанти вивезли на свою територію понад 2,8 млн українських громадян. За даними сайту Children of War, 19546 із них — діти, проте за даними уповноваженої з прав дитини рф ця кількість може сягати 700 тисяч дітей. Джерела країни-агресора також повідомляють про вивезення з України на територію рф 1,5 тисяч дітей- сиріт або дітей, які залишилися без піклування, з яких 760 дітей були влаштовані в прийомні сімʼї.
Депортація українських дітей до росії — це воєнний злочин. За підозрою в скоєнні цього злочину Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента рф Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової Станом на 1 листопада 2023 року вдалося повернути додому 386 дітей.
У дослідженні Єльського університету, про яке повідомляє інформагенція Reuters, зазначається, що від початку війни з України до Білорусі було вивезено понад 2400 українських дітей. Провина за цей злочин повинна лягти на Лукашенка.
Згідно результатів опитування на замовлення проєкту «Дій для дітей України» (Ukraine Children’s Action Project), проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у 2023 році, 60% дітей були свідками або учасниками тих, чи інших подій, пов’язаних з війною. Найчастіше діти зазнавали наступних травмуючих подій: розлука з рідними та близькими (28%), переїзд в інший регіон країни (25%), обстріли та бомбардування (24%), тривале перебування у холодному приміщенні (17%), переїжджали за кордон (11%), перебували в окупації (8%), були свідком смерті рідних або близьких (6%), втратили житло (5%), зазнали голоду та відсутності води (5%).
Всі ці події викликають у дітей травматичні психологічні стани, такі як страх перед гучними звуками (особливо це стосується найменших дітей до 9 років), дратівливість та апатію, байдужість до навчання і минулих захоплень (більш поширені ці прояви у дітей середнього та старшого шкільного віку). Крім того відносно частою проблемою є спалахи гніву, агресії (серед усіх дітей). Такі ознаки тривожних станів як страх перед майбутнім, проблеми зі сном, кошмари, проблеми з пам’яттю та концентрацією частіше фіксувалися у дітей старшого віку (16-17 років), відображення травмуючих подій в іграх та творчості — серед наймолодших (3-9 років). Тому сьогодні українські діти потребують психологічної підтримки та піклування з боку дорослих.
Складною та болючою для України є проблема освіти дітей. В Україні через військову агресію росії вщент зруйновано 180 шкіл, понад 1,3 тис. навчальних закладів пошкоджено.
Сьогодні 42% дітей в Україні навчаються у школах/садочках онлайн, 29% — за змішаною формою (як онлайн, так і в приміщеннях закладів), 26% — постійно відвідують навчальні та виховні заклади. Лише 3% — на домашній формі навчання. Онлайн форма навчання найбільш поширена на прифронтових територіях, онлайн та змішана форми — на деокупованих та серед мешканців центру. У Києві — більше половини займаються як онлайн так і за змішаною формою, водночас майже 40% відвідують освітні заклади постійно. У західних регіонах — майже половина дітей (47%) навчаються офлайн, 40% — за змішаною формою, і лише 10% — постійно онлайн.
У Харкові єдиною можливістю навчання офлайн стала школа у метро, де створені всі умови для навчання школярів, але недоліком є невелика кількість місця в метро. В метро школі вже є 61 клас, по 20 учнів в кожному. На жаль, ця школа не може прийняти всіх школярів Харкова, а відкрити звичайні школи не дозволяє безпекова ситуація в регіоні. Тому в Харкові та в інших містах України почали будувати школи-укриття, які будуть безпечні та зможуть вмістити значно більше учнів.
Онлайн навчання дітей має й негативні побічні ефекти. Основними засобами навчання у більшості учнів стали смартфон, ноутбук, планшет, менше стаціонарний комп’ютер. В умовах війни та різкого погіршення матеріального становища українських родин постала проблема забезпечення дітей гаджетами для навчання, особливо це стосується багатодітних родин. Постійна робота з гаджетами призводить до погіршення зору, втоми. Нестабільна ситуація з електроживленням, перебої з інтернетом, відволікання та перерви в навчанні під час тривалої повітряної тривоги призводять до погіршення успішності навчання дитини та зниження якості навчального процесу.
Діти першими страждають від війни, тому найголовніше припинити всі війни на нашій планеті та забезпечити стабільний мир.
Всесвітній день дітей пропонує кожному з нас точку опори для відстоювання та зміцнення прав дітей, перетворюючи їх на діалоги та дії, які створюють кращий світ для дітей. Діти у всіх країнах повинні бути щасливими, здоровими та життєрадісними, мати вільний доступ до якісної освіти, не чути вибухів та сигналів повітряної тривоги, жити в безпеці та радості. І все це забезпечити — обов’язок всіх дорослих, урядовців, громадських організацій.
Вітаємо всіх із Всесвітнім днем дитини! Хай дітки наші якомога довше залишаються безтурботними та радісними, хай завжди в їхньому дитинстві будуть тільки веселощі, міцне здоров’я та щастя. Бажаємо кожній дитині на планеті, щоб вона була здорова, щаслива, оточена турботою рідних та близьких. Хай небо над їхніми головами буде мирним, де б вони не знаходилися, хай кожен новий день приноситиме їм тільки добро і нові, приємні відкриття. Батькам же побажаємо терпіння! Не забуваймо: саме ми відповідальні за радість і безпечне дитинство наших дітей!


