Новини
Харківський історичний музей імені М.Ф.Сумцова на фронті цифрового збереження музейного зібрання. (Частина ІІІ)
1. У зберігача живопису з посмішкою Джоконди завжди знайдуться цікавинки для діджиталізації. 2. Звільняючи ікони від пакування, ніби йдеш шляхом духовного просвітлення. 3. Під час ознайомлення з музейною колекцією ікон. 4. Зображення Ісуса Христа - один з основних сюжетів іконопису. 5. Під час розповіді про Богородичні ікони. 6. Технологічні моменти у процесі оцифрування темперного живопису.
#memorysavers
Метроном участі Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова у проекті «Memory Savers» ритмічно відбиває понеділки і п’ятниці, рахуючи кожен тиждень командної роботи з цифрового збереження української культурної спадщини. З попереднього допису промайнули ще 2 тижні насиченої та плідної праці. За цей час музей зареєструвався на платформі museum-digital і наш стажист отримав можливість розмістити там інформацію про перші оцифровані ним музейні предмети.
Паралельно з цим йшов вибірковий процес фотофіксації графіки, у якому свідомо були задіяні різні за жанрами, композиційним наповненням та розмірами музейні предмети періоду ІІ світової війни та графіки ХІХ ст. У першому випадку були опрацьовані 29 графічних портретів харків’ян та уродженців Харківської області, учасників ІІ світової війни, які воювали у різних родах військ і були свого часу удостоєні звання Героїв. Портрети були замовлені тодішнім керівництвом музею у Харківському художньому фонді для використання в експозиційній роботі, а в рамках діючого проекту вони пройдуть повну музейну діджиталізацію.
На відміну від портретної графіки, 36 малюнків харківських діячів ХІХ ст., сфотографовані стажистом, є дружніми шаржами і надійшли до музею у 1949 році шляхом закупівлі за 180 карбованців у харків’янки Кузнєцової. Цифрові фото цих шаржів, створені у рамках проекту, ляжуть в основу їх подальшого вивчення науковцями-дослідниками.
Закінчивши роботу з графікою, практикант перейшов до опрацювання предметів темперного та олійного живопису з музейної збірки. Першим кроком у виконанні цього завдання було ознайомлення з колекцією ікон і набуття загальних знань щодо іконопису як явища духовної культури людства. Наступним кроком було оцифрування 34 ікон різного сюжетного наповнення, які раніше вже були досліджені та мають оформлені науково-уніфіковані паспорти. Внесення інформації про ці предмети до платформи museum-digital дасть змогу стажисту дізнатися про різноманітні типи цих об’єктів сакрального мистецтва та зануритися у канони біблійних сюжетів.
За пройдений період були також здійснені спроби цифровізації станкового живопису. Справжньою перешкодою на цьому етапі стала наявність скла в рамі картини, що давало найрізноманітніші «доповнені» зображення на відзнятому кадрі. Після перших невдач стажист вимушений опрацьовувати додатковий матеріал з фотографування музейних предметів у рамі під склом, і щось мені підказує, що портрет Д.І. Багалія та автопортрет С.І. Васильківського зможуть відкритися глядачу новими гранями.
Підсумовуючи допис, можу зазначити, що завдяки проекту «Memory Savers», фондові колекції Харківського історичного музею імені М.Ф.Сумцова поступово стають частиною цифрового музейного простору України, а людина, яка співпрацює з музейними предметами тет-а-тет, наповнюється новими знаннями та повагою до історії України.
