Харківський історичний музей імені М.Ф.Сумцова на фронті цифрового збереження музейного зібрання. (Частина ІV)

#memorysavers
Завдяки зусиллям @SUCHO — Saving Ukrainian Cultural Heritage Online та @Центру цифрової історії, при фінансуванні німецького @EVZ Foundation («Пам’ять, відповідальність, майбутнє»), Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова продовжує працювати у проєкті «Memory Savers», націленому на цифрове збереження багатогранної культурної спадщини України.
Закінчився перший місяць роботи проєкту, який видався для нас надзвичайно насиченим. Зовнішні чинники і різноманітні синоптичні викрутаси у Харкові інколи заважали активній цифровізації музейних колекцій. Але ж музейники — народ впертий і, завдяки цьому, результативний.
Про діджиталізацію предметів «Живопису» ми докладно розповідали у попередніх дописах, а на завершення місяця, в останній тиждень липня, «просто потягнуло на природу» — вирішили попрацювати з масштабним пейзажним полотном «Ліс» художника Я.І.Бровара. Створена у 1905 році, ця картина експонувалася у Харківському Міському художньо-промисловому музеї, першому в Україні міському провінційному публічному музеї. У 1915 році у путівнику по Харкову, розповідаючи туристам та екскурсантам про музей, укладач критично зазначив, що у залі музею зберігається «широко писання, лживая по краскам и общему тону картина Бровара». Поспішимо розвінчати таку характеристику, бо «Ліс» — одна з визначних жанрових картин у збірці нашого музею. З першого погляду пейзаж вражає своїми розмірами і приваблює сюжетом — 208х360 сантиметрів сонячного осіннього лісу розкривають глядачу свої обійми, запрошуючи побути на самоті з природою.
«Прогулявшись» осіннім лісом, вирішили ще попрацювати, але вже з батальним живописом. Обрали для фотографування меншу за розміром (120х190 см), але не менш насичену емоціями картину — «Корсунь-Шевченковское побоище». Історичний сюжет полотна був створений перебігом подій ІІ Світової війни і має офіційну назву Корсунь-Шевченківська наступальна операція, а художня інтерпретація конкретного епізоду викладена учасником цієї війни харківським художником, членом спілки художників України М.Я.Капланом.
Наприкінці липня, відповідно до графіку проєкту, стажист познайомився з колекцією листівок, зокрема з різноманітними радянськими агітаційними листівками 1941-1945 років, тиражованими російською, українською та німецькою мовами. Серед них — листівки, де викладався перебіг бойових дій, розміщувались звернення до жителів тимчасово окупованих та звільнених територій України, антиукраїнські листівки, а також — спеціальні листівки-перепустки зі зверненням до солдатів Вермахту здаватися в полон Червоній Армії. Загалом за цей час сфотографовано 79 листівок, 18 з яких мають науково-уніфікований паспорт і будуть розміщені на платформі museum-digital.
На початку серпня стажист нашого музею Ігор вирушив у Львів на першу очну зустріч студентів-учасників проєкту «Memory Savers» з різних місць України. Впевнена, що кожен з них отримає заряд «музейного» оптимізму та знайде однодумців для нових звершень.
Наразі, можемо тільки порадіти за них та подякувати організаторам проєкту за дуже насичену і різноманітну програму зустрічі, ну а керівників стажистів у музеях — привітати з невеликою перервою у «марафоні» діджиталізації музейних колекцій і можливістю, як то кажуть, перевести дух.
Попереду ще багато цікавого і, як показує практика, несподіваного; треба набратися натхнення і сил для продукування нових поглядів на музейні предмети через об’єктив фотокамери. Так що, далі буде…