Ікона з зображенням Миколи Чудотворця і апостолів Петра і Павла, у глухому окладі

Ікона у срібній ризі. У центрі композиції ікони, на дзеркальному тлі, зображений святий Микола Чудотворець, обабіч нього святі апостоли Петро (ліворуч) і Павло (праворуч). Святий Микола зображений на повний зріст, у фас, одягнутий у єпископське облачення - фелон, підризник, поручі, омофор, митру; на грудях - панагія, на правому боці - палиця. Правою рукою Святий Микола благословляє, у лівій тримає Євангеліє. Святий Петро зображений у правий профіль, одягнений у хітон і гіматій, обидві руки він притиснув до грудей, ноги босі. Святий Павло зображений у звороті 3/4 ліворуч, одягнений у хітон і гіматій, ноги босі, у правій руці меч. Риза з вирізами під "лицевий" живопис, усе "доличне" викарбовано на ризі, по периметру рамка з рослинним орнаментом. Німби накладні з променистим сяйвом, декоровані по контуру ажурною зубчастого короною з елементів рослинно-геометризованого орнаменту. На ризі над фігурами святих - трилопатева арка у квітах, унизу - три написи: "С. АП. ПЕТРЪ", "С. НИКОЛАЙ ЧУД.", "С. АП. ПАВИЛЪ", декоровані рослинними завитками; по боках - вузькі бордюри з перлинного орнаменту з квітами.

Дошка ікони має одну горизонтальну врізну шпонку, обтягнута оксамитом світло-брунатного кольору, угорі - кільце для підвішування.

Оклад ікони виготовлений у 1869 р.

Ікона належала харків'янці Григорьєвій Софії Петрівні, була передана до музею Крейдер Варварої Іванівною у 1966 р.