Ікона «Охтирська Богородиця», у глухому окладі та кіоті

Інв. № Ж-896 ЛВС-53 · Живопис, графіка

Проєкт: Слобожанський код. Церковна старовина

Датування: XIX ст.
Матеріал: Дерево, срібло, емаль, скло
Техніка: Левкас, олія, карбування, емалювання
Розміри: 37 × 31 × 6 см

Завантажити фото

Фото: Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова · CC BY 4.0

Опис

На іконі поясне, у звороті 3/4 праворуч зображення Божої Матері в молоді роки. Вона склала руки на грудях у молитві і дивиться на розп'яття праворуч. У неї великі темні очі, гладке темне волосся спадає на плечі. Ікона у срібній ризі з вирізами для "лицевого" живопису та розп'яття. Німб круглий з променіми, накладний. На ризі викарбовані одяг Божої Матері- сорочка і хрещатий мафорій з зірками на плечах, прямокутна рамка з геометричним орнаментом по периметру та унизу посередині медальйон із зображенням двоголового орла.

Ліворуч від медальйона на білому емалевому прямокутнику напис" "ИЗОБРАЖЄНИЄ ЧУДОТВРНЫЯ [ИКОНЫ] ПРЕСВЯТЫЯ БОГОРОДИЦЫ" Праворуч від медальйону на білому емалевому прямокутнику напис:

"АХТЫРСКІЯ КАТОРАЯ ЯВИСЯ 1739 го ИЮЛЯ 2 го ДНЯ",

(написи церковно- слов'янською мовою). Німби накладні. По краю ікони рельєфна рамка. З-під ризи видно написані олією обличчя і руки Богоматері, розп'яття. Інші знаки: Знак пробірний на німбі і ризі: "84".

Ікона належала Григорьєвій Софії Петрівні, була передана до музею Крейдер Варварою у 1966 р.