Ікона «Святий Микола Чудотворець»

На іконі поясне, 3/4 ліворуч зображення святого Миколи Чудотворця у єпископському облаченні: підризник, фелон, омофор, поручі; на грудях - панагія. Правою рукою він благословляє, лівою - тримає Євангеліє. Угорі праворуч від голови святого Миколи зображена Божа Мати, яка тримає омофор, ліворуч - Ісус Христос, що тримає книгу. Цей іконографічний мотив пов'язаний з переказом про Нікейське чудо: за церковним переданням, після того, як святитель Миколай ревно виступив на захист православного вчення на Першому вселенському соборі у Нікеї, він був позбавлений знаків архієрейського достоїнства і заточений до темниці, але згодом деякі учасники собору мали видіння, у якому Христос і Богородиця повернули святому Миколаю Євангеліє й омофор. Після цього святителя звільнили з ув'язнення і поновили в єпископському служінні.

Нижче Ісуса Христа - святий Марк (?). Ікона у глухій металевій ризі з рельєфним зображенням Євангелія та вбрання святого Миколи, святого Марка, Ісуса Христа і Божої Матері, німби накладні. Олією написані обличчя і руки святих Миколи і Марка, Ісуса Христа і Богоматері. Дошка ікони скріплена врізними торцевими шпонками. На звороті угорі кругле металеве кільце для кріплення ікони.

Ікона належала харків'янці Григорьєвій Софії Петрівні, була передана до музею Крейдер Варварою Іванівною у 1966 р.

Легенда: традиція почитання святого Миколая на українських землях бере свій початок ще з часів офіційного прийняття християнства у Київській Русі.

До Миколая Чудотворця звертаються з проханням про допомогу, захист дітей, збереження родини та полів від пожеж. Він є покровитель мандрівників, моряків, землеробів, бджолярів та дітей, захисником бідних, хворих та засуджених.