Побачив світ щорічник «Археологічні дослідження в Україні 2018» , підготовлений до друку Польовим комітетом Інституту археології Національної академії України.
Сьогодні, 9 квітня, страсний четвер. Саме в цей день слобожанські господині традиційно випікали великодні кулічі, які в народі називали пасками. Їх виготовляли дотримуючись різноманітних прадавніх обрядів. Згадаємо, як саме пекли паски.
Цьогоріч Великдень припадає на 19 квітня. У зв’язку з карантином на свято не варто вирушати до церкви, але підготуватися до нього та відзначити в родинному колі цілком можливо.
У період карантину колектив Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова започаткував акцію «Історія одного експонату», завдяки якій можна ближче познайомитися з колекцією музею. Сьогодні розповідаємо історію мундиру військового музиканта Збройних Сил Фінляндії.
У неділю, 12 квітня, за тиждень до Великодня, в наші оселі завітає Вербна неділя — одне з дванадцяти головних християнських свят, коли віруючі святять вербу і приносять її додому для захисту оселі та здоров’я рідних. Але чому Вербна неділя називається саме так? Спробуємо розібратися.
Співробітники Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова не тільки займаються своїми прямими обов’язками, але й активно популяризують науку за межами нашого закладу.
Напередодні Великодня продовжуємо вивчати традиції святкування цього дня на Слобожанщині. Розглянемо, що символізували орнаменти та кольори старовинних писанок.
За три тижні, 19 квітня, до наших осель завітає найголовніше християнське свято — Світле Воскресіння Христове або Великдень. Напередодні корисним буде дізнатися більше про традиції святкування на Слобожанщині.
Після закінчення карантину, коли Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова знов буде відкритий для відвідувачів, ви зможете на власні очі побачити напрочуд цікавий експонат — скіфське бронзове навершя у вигляді крилатого жіночого божества.