Історії
Історія одного експонату. Крилата скіфська богиня
Після закінчення карантину, коли Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова знов буде відкритий для відвідувачів, ви зможете на власні очі побачити напрочуд цікавий експонат — скіфське бронзове навершя у вигляді крилатого жіночого божества.
Навершя походить з одного з найвищих скіфських курганів — Олександропільського, що містив поховання останнього царя скіфів. Курган було розкопано ще у 1852-56 роках, але саме навершя знайдено роком раніше — місцеві селяни для будівництва нової церкви розбирали крепіду на кургані і натрапили на поминальний комплекс. Там і знайшли навершя.
Всі знахідки з кургану було передано до музею Ермітаж у Санкт-Петербурзі. А вже у 1932 році більшість з них повернулася до Харкова. На жаль, у роки Другої світової війни майже вся колекція з Олександропільського кургану була втрачена, але навершя дивом врятувалося.
Подібні навершя у скіфів прилаштовували на дерев’яний держак. Він символізував світове дерево, що забезпечувало комунікацію між різними зонами всесвіту — нижнім світом небіжчиків, середнім людей та верхнім богів. Такі держаки використовували у поховальних церемоніях у якості кутових прикрас катафалків, жертвоприношеннях, а також під час шаманських камлань.
Зазвичай навершя прикрашали зображення тварин, виконаних у звіриному стилі — найчастіше грифонів, оленів та птахів. Під впливом давньогрецької культури у скіфському мистецтві з’являються зображення людей, зокрема і на навершях. Але зображення саме жінок виключно рідкісні — відомо ще одне, ідентичне нашому, з того ж таки Олександрополю, що залишилося у Ермітажі.
Вчені не дійшли єдиної думки щодо ідентифікації персони жінки на наверші. Її ототожнюють як з Апі — змієногою прародителькою скіфів, так і з Аргімпасою — богинею плодючості, повелителькою тварин. Розбіжності у тлумаченні пов’язані з дуже схематичним оформлення виступів по обидва боки від спідниці жінки. Дехто бачить в них змієподібні закінчення ніг Апі, а дехто — двох тваринок, що пригорнулися до Аргімпаси.
Цікавою особливістю є також різна кількість пальців на руках жінки — на одній чотири, на іншій п’ять. Дехто вбачає у цьому якусь магічну функцію, але, скоріш за все, це пов’язано з неохайністю при литтю, як і відсутність частини лівого крила. У куточках спідниці було просвердлено дві дірочки, до них кріпилися дзвіночки, мелодійний дзвін яких проводжав у потойбіччя останнього царя Скіфії.
Наразі навершя представлено в експозиції «Слобожани», яка була відкрита до 100-річчя музею. Більш докладну інформацію про цей експонат можна знайти у статті нашого співробітника Леоніда Бабенка.
