Історія одного експонату. Футляр-книга для дорожнього мила

Наша розповідь у рамках рубрики «Історія одного експонату» сьогодні пов’язана з рекламою — а саме з тим, як за допомогою яскравого вигляду та «правильних образів» продати товар. Насправді ми нічого не продаємо, але хочемо познайомити вас з ще одним цікавим артефактом із колекції Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова.

На виставці «Слобожани» серед товарів, що могли знайти на полицях магазинів або привезти з інших міст харків’яни у кінці ХІХ — на початку ХХ ст., є незвичайний футляр-книга. Він призначався для дорожнього мила парфумерної фабрики «С.И. Чепелевецкий с сыновьями» (виробництво знаходилось у Москві).

Чому цей експонат цікавий?

По-перше, ми маємо приклад дуже популярного матеріалу для пакування — жерсті. У Російській імперії пакувальна тара із жерсті стала активно використовуватися в 1880-х, адже тоді був винайдений спосіб нанесення кольорового зображення на жерсть методом хромолітографії. Завдяки цьому жерсть можна було пофарбувати у будь-який колір і надати їй «товарного» вигляду. Окрім того, зберігати продукцію у жерстяник коробках краще, адже вона не пропускає вологи.

По-друге, таку тару замовляли на спеціалізованих підприємствах, тому її форму й зовнішній вигляд розробляли окремо від товару на пакувальному виробництві. Вибір тари залежав від типу виробу, що мав бути запакованим, його форми, ваги та призначення. Зазвичай такі виробництва обслуговували декілька парфумерних та кондитерських фабрик і мали каталог, з якого замовник мав її обрати. Нанесення зображень та даних про виробника або назву продукції, також відбувалось на пакувальному виробництві.

Тому не дивно, що наш екземпляр дорожнього мила має багато аналогів серед подібної продукції. Футляри для мила у вигляді книги можна зустріти не тільки у вищевказаного виробника, але наприклад, серед товарів відомого парфумерного товариства «Брокар и Ко».

По-третє, футляр для мила зроблено у вигляді книги, як зазначалось вище, більше того зображення на ньому є маленькими витворами мистецтва. І це не дивно, адже в цей час тара мала рекламувати товар і навіть могла коштувати більше за нього. Особливо яскраві коробки мали кондитерські вироби (на полицях наших супермаркетів досі є чайні коробки у вигляді книги), для створення «привабливого» товару їх виготовляли в різноманітних формах і розмірах, інколи навіть з сюрпризами всередині.

Коробки для парфумерної продукції не були виключенням. Дизайн пакувальних коробок розроблявся художниками, на творчість яких у кінці ХІХ — на початку ХХ ст. впливав стиль «модерн». Через це популярними в оформленні парфумерної тари були жіночі образи, східні сюжети й різні декоративні мотиви, часто квіти.

Нагадаємо, що під час карантину Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова запустив 3D-тур по виставці «Слобожани». Тож відтепер подивитись на цей та інши експонати виставки ви можете не виходячи із дому за допомогою будь-якого комп’ютера, планшета чи смартфона.