Ікона «Святий Янгол-Охоронець та Преподобний Іоанн Дамаскін»

На іконі у ковчезі ростове зображення янгола-охоронця (ліворуч) та святого Іоанна Дамаскіна (праворуч). Янгол-охоронець зображений у звороті 3/4 праворуч, святий Іоанн - у звороті 3/4 ліворуч. Янгол одягнений у червоний хітон і жовтий гіматій, за його спиною золоті крила, над головою золотий німб; у правій руці тримає меч, у лівій - піхви. Преподобний Іоанн Дамаскін зображений у монашому облаченні — темно-зеленій рясі, парамані (аналаві) та червонувато-коричневій мантії; над головою золотий німб. Янгол та святий зображені на світло-брунатному фоні, який у нижній частині ікони змінюється на темно-брунатний. Над янголом напис "Янгол Охоронець", а над святим Іоанном - "Преподобний Іоанн Дамаскін". Угорі посередині на полі ікони погрудне зображення Ісуса Христа (іконографічний тип "Спас Еммануїл"), з хрещатим німбом, у медальйоні. Поле ікони світло-брунатне, по його периметру рамка зі смуг темно-брунатного і червона кольорів. На звороті дошка посилена широкою горизонтальною врізною шпонкою.

Ікона була придбана музеєм у харків'янки Cусідко Євгенії Володимирівни у 1990 р.

Легенда: Преподобний Іоанн Дамаскін (близько 675 - до 754 р.) - відомий богослов, філософ і церковний письменник, народився у Дамаску у християнській родині. Його батько служив скарбником при дворі Омейядів. Іоанн здобув гарну освіту, деякий час обіймав високу посаду при дворі халіфа. Згодом прийняв чернецтво в Палестині; за переказами, подвизався в Лаврі Савви Освяченого. Іоанн Дамаскін є автором богословських і полемічних творів, зокрема «Точного викладу православної віри» (входить до складу його трактату «Джерело знань»), а також численних богослужбових піснеспівів. Помер близько 753 р. На іконоборчому соборі в Ієрії 754 р. Іоанн Дамаскін був посмертно анафематствований за захист іконопочитання. VII Вселенський собор у Нікеї 787 р., який засудив іконоборство, підтвердив православне вчення про шанування ікон; пам'ять Іоанна Дамаскіна була вшанована серед захисників православного вчення. Під час правління імператора Андроніка ІІ його мощі були перенесені до Константинополя.

З молитвою до Іоанна Дамаскіна звертаються для зцілення хвороб рук та ніг (ця традиція пов'язана з переказом про чудесне зцілення його відсіченої руки перед іконою Божої Матері), просять заступництва від наклепів та допомоги у навчанні.