Ікона. Образи святої мучениці Лариси та святої мучениці Євгенії

На іконі зображені ростові фігури святих Лариси (ліворуч) та Євгенії (праворуч). Ікона з личним живописом, усе "доличне" вишите металевою золотистою ниткою. Свята Лариса зображена у звороті 3/4 праворуч з волоссям, що вибивається з-під плата; вона притиснула до грудей ліву руку, права рука опущена. Свята Євгенія зображена у звороті 3/4 ліворуч, у правій, піднятій, руці вона тримає хрест, у лівій, опущеній, руці- православні чотки. Святі одягнуті у довгі туніки і гіматії, навколо голів - накладні променисті німби. Хрест і чотки викладені бісером, також бісером обшиті краї одягу святих і німби.

Над головами святих - білі плашки з написом чорними літерами "Свята мучениця Лариса" та "Преподобномучениця Євгенія" (мова церковнослов'янська). Ікона у дерев'яному кіоті, вишита на [бавовняній] тканині, що натягнута на дошку. Зворотний бік і торці дошки обтягнуті рожевою бавовняною тканиною.

Ікона належала харків'янці Григорьєвій Софії Петрівні, була передана до музею Крейдер Варварою Іванівною у 1966 р.

Легенда: Свята Лариса жила у IV столітті на території Готфії (сучасні землі України та Румунії), коли християни зазнавали жорстоких переслідувань з боку язичників. В один із днів, коли віряни зібралися на спільну молитву у храмі, язичники, виконуючи наказ правителя готів Атанаріха, оточили будівлю та підпалили її. Лариса, як і інші віряни, мала вибір: залишити храм і зберегти життя, або залишитися в молитві та віддати своє життя за віру. Вона обрала друге і загинула з молитвою на устах. Відтак, свята Лариса стала символом непохитної віри перед лицем смерті, вона та інші мученики прийняли мученицьку кончину, залишаючись вірними Господу. Їхній подвиг став живим свідченням сили християнської віри, яка не підкорюється жодним земним загрозам.

Свята Лариса є особливою покровителькою для тих, хто шукає духовної сили та витривалості у важкі моменти життя. Її подвиг вчить, що жодні життєві труднощі не можуть зламати людину, яка покладається на Господа. Віряни моляться до святої Лариси, просячи про зміцнення у вірі, допомогу у подоланні страхів та випробувань.

Євгенія Римська - ранньохристиянська свята ІІ-ІІІ століття. Згідно житія Євгенія була донькою Філіпа, чиновника високого рангу, якого імператор Коммод (180–192) назначив префектом у Єгипті. Там вона була навернута в християнство. Бажаючи вести християнський спосіб життя, вона втікла з дому, перевдягнулася у чоловічий одяг та була прийнята до монастиря під ім'ям Євгеній. Після смерті ігумена монастиря Євгенія було обрано його наступником. Пізніше Євгенії довелося покинути обитель, а під час активізації гоніння на християн вона була схоплена, піддана тортурам і у 262 році на різдво Ісуса Христа була страчена.

Віряни звертаються до святої Євгенії за духовними благословеннями, звільненням від важких гріхів, за підтримкою любити ближнього і бути вдячним Богу за Його блага.