10 лютого цього року виповнюється 250 років від дня народження Василя Назаровича Каразіна(1773-1842), українського вченого, винахідника, публіциста, громадського діяча, ініціатора заснування Харківського університету, першого у Східній Україні [фото 1].
Фото: 1. Портрет молодого В.Н. Каразіна. 2. Картина «Народження університету» (худ. Вінтаєв Ю. М., Ковтун В. І., Погорєлов В. В., Чаус В. М.) 3. Картина «Відкриття Харківського університету» (худ. Хмельницький О. А.). 4. Друкований екземпляр доповіді В.Н. Каразіна 1813 р. 5. Портрет В.Н. Каразіна в остатанні роки життя (худ. Мате В.В.)
Фото: 1. Делегації країн Антигітлерівської коаліції за круглим столом переговорів у Ялті. 2. Лівадійський палац, де проходила Ялтинська конференція. 3. Картина «Ялтинська конференція» художника Василя Єфанова. 4. Вінстон Черчилль, Франклін Рузвельт та Йосип Сталін на Ялтинській конференції. 5. Повідомлення радянської газети «Ізвєстія» про Ялтинську конференцію від 13 лютого 1945 р.
Фото: 1. Аверкій Гончаренко. 2. Доброволець Студентського куреня Січових Стрільців. 3. Схема бою під Крутами. 4. Картина «Бій під Крутами» художника Олександра Климка. 5. Юрій Вороний. 6. Валентин Отамановський. 7. Березень 1918 р. Перепоховання героїв Крут у Києві. 8. Дерев'яний хрест на Аскольдовій могилі, встановлений у 1990-ті рр. на вшанування пам’яті крутянців. 9. Кам’яний хрест на Аскольдовій могилі, встановлений у 2012 р. 10. Пам’ятний камінь біля Дзеркального Струменю, присвячений ушануванню захисників Крут, встановлений у 2006 р.
Фото 1: Пам'ятник євреям, які загинули під час Голокосту в Бабиному Яру. Меморіал «Бабин Яр». Київ, 2021 рік. Фото: Depositphotos, Dreamstime. Фото 2: Місце масових розстрілів єврейського населення. Меморіал «Бабин Яр», Київ. Фото: УНІАН. Фото 3: Військовополонені засипають землею ділянку Бабиного Яру, де лежать розстріляні євреї. Київ, жовтень 1941 року. Фото: Йоганнес Хелле. Фото 4: Пам’ятний знак менора. Меморіал «Дробицький Яр», Харків. Фото: Артем Горовенко.
25 січня відзначається Міжнародний день жінок у багатосторонності, проголошений резолюцією 41 C/57 на Генеральній конференції ЮНЕСКО 23 листопада 2021 року.
Фото: 1. Члени братства Тарасівців у Харкові, 1891 рік. Фото: Wikimedia; 2. IV Універсал Української Центральної Ради про незалежність Української Народної Республіки. Фото: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України; 3. Маніфест УНРади щодо проголошення Української Держави від 19 жовтня 1918 року в газеті «Діло». Фото: Wikimedia; 4. Представники Директорії вітають делегацію ЗУНР перед проголошенням Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року. Фото: Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного; 5. Універсал Директорії Української Народної Республіки про об’єднання УНР і ЗУНР. Фото: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України; 6. Проголошення Акта Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 року. Фото: Інститут національної пам’яті України; 7. Урочиста хода на честь 20-річчя Соборності України у місті Хуст, 22 січня 1939 року. Фото: Transcarpathian Heritage/Facebook; 8. Представники донецької і харківської делегацій у «Живому ланцюзі» в Києві. На транспаранті напис: «Харків й Донецьк споконвіку українські»; 9. «Живий ланцюг» у столиці України, який тягнеться до Львова, а далі – до Івано-Франківська. Київ, 21 січня 1990 року; 10. Живий ланцюг до Дня Соборності 2020 р. на мосту Патона Київ.
Фото: 1. Микола Федорович Сумцов. 2. Вхід до Музею Слобідською України (мал. О.Ю. Лейбфрейда). 3. Раїса Сергіївна Данковська. 4. 1942 р. Пошкоджені танк Марк-V та будівля історичного музею на Сергієвському майдані. 5. 1958 р. Корпус Харківського історичного музею в будинку № 10 на вулиці Університетській. 6. Микола Антонович Воєводін. 7. Будівля Харківського історичного музею після реконструкції. 8. Пам’ятна монета «100 років Харківському історичному музею імені М.Ф. Сумцова». 9. 27 грудня 2022 р. Служба безпеки України передає до Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова дзвін зі зруйнованого рашистами Іоано-Богословського храму біля Куп’янська.
Фото: 1. Степан Чарнецький. 2. Будинок, де народився Степан Чарнецький у селі Шманьківці на Тернопільщині. 3. Могила Степана Чарнецького. 4. Андрій Хливнюк. 5. Музичний гурт «Pink Floyd»