Конференція, присвячена 90-річчю з часу заснування Харківського історичного музею
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Аналіз науково-освітньої діяльності музеїв останнього десятиріччя дозволяє констатувати їх активне залучення до процесів гуманітаризації та гуманізації освіти. Сьогодні приходить розуміння, що музей є унікальним засобом навчання: сотні тисяч цінних експонатів дають можливість безпосередньо доторкнутися до учбового матеріалу, що вивчається на уроках історії, народознавства тощо. Емоційні враження після побаченого сприяють кращому виконанню освітніх та виховних завдань навчального закладу.
У багатьох європейських країнах вже розроблено об’єднані програми діяльності музею та інших освітніх закладів. Статистика свідчить, що в музеях Голландії, Данії, Англії, Німеччини, Польщі найбільш потенційні групи відвідувачів - це учнівська молодь і студенти (понад 70%), які відвідують музей разом із педагогами. Умузеях не лише презентуються виставки, тутпроходять уроки історії, образотворчого мистецтва, малювання, пластики тощо. Інформаційний бюлетень «Український музей»(№2, 2007р.) розповідає: „УБританському музеї юрби дітей різного віку приходять на уроки... Усі розуміють значення місця, де відбувається урок. Учні дотримуються певних правил, які виховуються роками... Видно, що похід до музею не є для цих дітей тяжким випробуванням чи інтелектуальним подвигом. З раннього дитинства в них закладається думка, що ходити до музею - це цілком природньо...»
Зусилля вітчизняних музейних працівників та педагогів також спрямовані на вдосконалення вже відомих форм взаємодії музею та освітніх закладів – екскурсій, лекцій тощо та розробку нових. Музейний лекторій стає все популярнішою формою роботи з учнівською молоддю. Лекції, що проводяться екскурсоводами на базі музейних колекцій, створюють умови для своєрідної «трансляції» інформації, зосередженої в експонатах, підвищення значущості музейного предмета як символу певної культури, а отже, розширення світогляду учнів, виховання людей, здатних активно пізнавати та розуміти оточуючий світ. Виступаючи в ролі «форумів для соціального діалогу», сприяючи конструктивній взаємодії між різними поколіннями людей, музейні лекції також виконують важливі соціальні функції. Працівники Харківського історичного музею намагаються якнайактивніше включати цю форму взаємодії з освітніми закладами до своєї діяльності. На базі ХІМ проводяться лекції для учнівської молоді, присвячені сучасним святам та визначним подіям минулого, воєнній історії України тощо. За останні роки поширилася тематика лекцій, відповідних до шкільної програми та збільшилася їх кількість. Сьогодні особливої актуальності набувають лекції із залученням видатних громадян міста, творчої інтелігенції тощо. Так, у лютому 2010 року для учнівської молоді було проведено лекцію до 139 річниці від дня народження Лесі Українки за участю А. Столярової, лауреатки премії Д.І. Багалія за найкращу краєзнавчу роботу з історії Харківщини.
Сьогодні музейними співробітниками все ширше запроваджується така форма взаємодії з освітніми закладами, як музейний урок. У ході музейних уроків учні не тільки пасивно вислуховують розповідь екскурсовода або вчителя про певний вид діяльності людини чи музейний експонат, але й можуть узяти участь у його безпосередньому вивченні, що також сприяє більш глибокому та емоційному сприйняттю навчальної програми. Залучаючись до вищевказаної тенденції, колектив ХІМ проводить музейні уроки як в приміщенні музею, на базі музейної колекції, так і на базі навчальних закладів за спільно розробленим сценарієм при залученні музейних експонатів. У якості приклада згадаймо урок, проведений музейними співробітниками спільно із бібліотекою Фрунзенського району музейний урок на тему «Листи 1941 року» в травні 2009 р.
Таким чином, взаємодія музею та навчального закладу значно розширює можливості вчителя у вирішенні завдань уроків історії, поглиблює увагу дітей до навколишнього середовища, допомагає цінувати надбання минулого, історію України, а отже, сприяє формуванню громадянського мислення. Народжується національна свідомість, що формує неупереджене ставлення до інших культур, розуміння ролі та місця національного у світовій загальнолюдській цивілізації. І співробітники Харківського історичного музею докладають чималих зусиль у вирішенні зазначених проблем.