Форми та методи науково-освітньої роботи музею з учнівською молоддю з вивчення історії рідного краю

В умовах становлення України, як незалежної демократичної держави особливого значення набуває історичне краєзнавство, яке значною мірою сприяє відродженню духовності і культури, піднесенню національної самосвідомості,  вихованню патріотизму,  органічно поєднує покоління минулі з прийдешніми. Саме історичне краєзнавство в силу своєї специфіки сформувалося як одна з провідних історичних дисциплін, яка живить історичну науку новим фактичним матеріалом, дає можливість простежувати політичні, економічні, соціальні та культурні процеси на рівні регіонів, окремих населених пунктів, промислових і сільськогосподарських підприємств.  Водночас, історичне краєзнавство, як сфера громадської діяльності тисяч любителів історії рідного краю дозволяє їм прилучатися до власного минулого, витоків національної культури, багатовікових народних традицій.

У контексті розвитку історичного краєзнавства важливе значення відводиться діяльності  музеям, які доносять до сучасників свідчення різних історичних епох, широко популяризують історію рідного краю серед усіх верств населення.

Нинішньому етапу розвитку краєзнавства,  на думку більшості українських учених, більш-менш повно відповідає таке визначення: «Краєзнавство – це комплексне, наукове і всебічне вивчення певної території  (села, міста, області, краю),  це – популяризація і використання цього пізнання з метою наближення життя до науки, це – засіб навчання і виховання національно-свідомих громадян».

Могутнім і невичерпним джерелом духовності, моральності і культури сучасної людини є її любов до рідного краю, його безцінних багатств, глибока пошана до віковічних традицій свого народу.

Якщо говорити про форми та методи науково-освітньої роботи музею з учнівською молоддю з вивчення історії рідного краю, то всі заходи повинні спиратись на знання, отримані в процесі вивчення основ, поглиблюючи та розширюючи їх;  по-друге бути  логічним продовженням навчальної програми з краєзнавства;  по-третє урахувати вікові та індивідуальні особливості  учнів, їхні інтереси та бажання; по-четверте, повинні бути цікавими і емоційно насиченими.

Одним з основних, пріоритетних напрямків роботи музеїв справедливо вважається організація і проведення екскурсійної справи, покликаної широко популяризувати  історію рідного краю, життя та діяльність найбільш видатних співвітчизників засобами музейних експозицій серед відвідувачів музею.

Причому, як свідчать звіти музею, кількість відвідувачів помітно зростає. Це пояснюється посиленням інтересу  відвідувачів різних вікових категорій до власного минулого,  народних традицій,  кращих здобутків науки і культури, а також зацікавленням історією і культурою рідного краю.

Ще одною важливою ділянкою краєзнавчої роботи в музеї є факультативні заняття. Головними особливостями факультативів є: поглиблене теоретичне вивчення матеріалу, різноманітність форм і методів роботи. В основі факультативних занять лежить глибокий інтерес учнівської молоді до краєзнавства, а також самостійна діяльність. Краєзнавчі факультативи організовують тих учнів,  які прагнуть самостійно отримати знання про рідний край, поглиблено вивчати документальні матеріали музеїв, наукову краєзнавчу літературу, брати участь у музейних експедиціях.

Цікавою формою вивчення історії рідного краю також є проведення краєзнавчих учнівських конференцій. Види і тематика конференцій можуть бути надзвичайно різноманітними. Вибір теми визначається з урахуванням завдань програми навчального процесу. Мета конференції буде досягнута, якщо виступи знайдуть живий відгук у присутніх, викличуть інтерес до обговорюваної теми. Такі конференції можуть закінчуватись вікторинами, виставкою малюнків на обговорювану тему.

Також,дуже цікавим методом вивчення краєзнавства є історико-етнографічна  пошукова діяльність. Сюди відноситься вивчення історії рідного села чи міста, вулиці, дослідження історичних пам’яток, збирання і запис народних звичаїв і традицій, пісень і обрядів, легенд і казок рідного краю.

Важливе місце серед форм вивчення краєзнавства займають тематичні вечори-зустрічі, присвячені історичним і пам’ятним датам у житті народу, військовим діячам, діяльності видатних учених.

У канву таких тематичних вечорів можна вплітати поезію, спогади, фрагменти кінофільмів тощо. Усе це дає змогу їм бути емоційно насиченими, цікавими, а інформація дохідливою та переконливою.

Ось такі різноманітні форми виховної роботи  з учнівською молоддю з вивчення історії рідного краю можуть бути у музеї. Але процес освітньої роботи з сучасною молоддю складний, довготривалий, вимагає постійного творчого пошуку ефективних форм і засобів, підвищення власного професійного рівня та вдосконалення методики практичної реалізації поставлених завдань.

Краєзнавчий рух в Україні багатий на цікаві традиції, плідні пошуки і відкриття. Але мало любити свій край – його ще треба добре знати. Знання історії рідного краю не просто збагачує і звеличує людину, воно служить своєрідним містком,  що єднає покоління минулі з поколіннями прийдешніми. Пошана до традицій давньої культури та славного минулого творить основи теперішності  і є запорукою майбутнього.