Конференція, присвячена 90-річчю з часу заснування Харківського історичного музею
Тези наукових доповідей (повідомлень)
23 березня 1923 р. Товариство Авіації та Повітроплавання України і Криму виступило ініціатором створення Акціонерного Товариства Повітряних Сполучень «Укрповітряшлях» – першої авіакомпанії на території республіки. В Харкові почалось будівництво аеропорту, по сусідству з яким розпочали будівництво ангара та цеху авіаремонтних майстерень [9, с. 4].
В річному звіті по повітряним лініям і авіо-майстерні Акц. Товариства Повітряних Сполучень «Укрповітряшлях» зазначається: «Работы в мастерских начались с конца октября 1923 г. За первые 7 месяцев штат рабочих провел ряд работ по текущему ремонту самолётов. ВЫВОДЫ: Считать необходимым продолжить развитие авиамастерской, имея в перспективе постройку в ней самолётов для линий внутри губернских сообщений» [4, с. 4-5].
На початку 1926 р. харківські авіамайстерні стали великим для свого часу підприємством. Вже в травні 1926 р. Управління ВПС видає дозвіл на будівництво у Харкові дослідних літаків та організацію авіаційного заводу [10, с. 10]. 17 вересня 1926 р. наказом № 65 по Правлінню Укр. Акц. Товариства Повітряних Сполучень «Укрповітряшлях» на базі авіаційних майстерень створюється авіаційний завод ім. Раднаркому УРСР [13]. З цієї дати Харківський авіаційний завод розпочав довгий шлях своїх трудових звершень.
Для збереження історії підприємства та з нагоди 40-річчя з дня заснування Харківського авіаційного заводу (ХАЗ) 17 вересня 1966 р. на території заводу вперше був відкритий «Музей бойової та трудової Слави Харківського авіаційного заводу» [8, с. 2]. Експозиції музею були розташовані в будинку заводоуправління на 3-му поверсі і займали три невеликих кімнати загальною площею в 102 м². На стендах музею розміщувались фотографії з пояснювальними текстами, а довкола стін та поряд зі стендами на невеликих подіумах були розташовані предметні експонати, моделі літаків, подарунки заводу та ін. Всі ці матеріали та музейні експонати розповідали про завод, літаки та людей, які працюють на підприємстві. Але необхідно відзначити, що матеріалів в музеї було недостатньо, бо довгий час ХАЗ залишався режимним підприємством, оскільки випускав продукцію для потреб оборони держави і саме через це інформація про його діяльність була дуже обмежена. Також у музеї було недостатньо архівних матеріалів і документів що до діяльності заводу з початку його заснування та до часів Великої Вітчизняної війни. Основна частини цих матеріалів згоріла в залізничному вагоні під час евакуації на Урал потрапивши під обстріл ворожої авіації з повітря. Деякі матеріали, газети, фотографії і предмети минулих років для музею були зібрані завдяки допомозі ветеранів праці та ентузіастів, які працювали на заводі до війни [5]. За допомогою цих надбань в експозиції музею була відновлена історія ХАЗу довоєнного періоду: організація авіаційного заводу товариства «Укрповітряшлях»; перша заводська продукція та її творці; перехід на масовий випуск пасажирських літаків конструкції К.О. Калініна; рішення складних задач з освоєння нових зразків авіаційної техніки; збільшення об’ємів виробництва, удосконалення продукції, що випускалася на підприємстві; діяльність заводу в роки Великої Вітчизняної війни; праця колективу під лозунгом «Все для фронту! Все для перемоги!», евакуація на Урал; випуск бойової техніки після визволення Харкова; трудові та бойові подвиги робітників заводу [2].
Друга частина експозиції музею ХАЗу розповідала відвідувачам про післявоєнне відродження та подальше нарощування потужності підприємства; забезпечення авіації машинами для попередньої підготовки льотних кадрів; будівництво на заводі літаків Як-18 та МіГ-15 УТІ; перехід на випуск реактивної техніки; освоєння і серійне виробництво реактивних пасажирських літаків Ту-104 та Ту-124; розширення та технічне переоснащення підприємства; впровадження нової технології і удосконалення організації праці; подальше підвищення ефективності підприємства, якості і надійності продукції заводу на основі прискореного науково-технічного прогресу; Ту-134 – один із кращих пасажирських лайнерів Аерофлоту; снігоходи «Харків’янка» та товари народного споживання [17].
В експозиції музею були стенди присвячені організації в цехах і відділах заводу соціалістичного змагання за дострокове виконання планових завдань п’ятирічок та річних соціалістичних зобов’язань, за рух «За комуністичне відношення к праці», «За економію і ощадливість матеріальних та енергетичних ресурсів на кожному робочому місці» та «Завдання ХІ п’ятирічки – без збільшення ресурсів», розповідалось про роботу з молоддю і наставництво над нею більш досвідчених працівників заводу, про організацію бригадної форми праці, що складалася із декількох кваліфікованих працівників і великої кількості учнів та малокваліфікованих робітників, а також про багато інших трудових починань передових працівників підприємства [18, с. 31]. Трудові успіхи колективу заводу неодноразово відзначались високими нагородами. У 1976 р. завод був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору, в 1984 р. – орденом Жовтневої Революції, також заводу було передано на постійне зберігання Пам’ятний Прапор Міністерства і ЦК профспілки працівників авіаційної промисловості. За творчу активність та працьовитість не одноразово були відзначені високими державними нагородами і робітники заводу [6, с. 230-231]. Більша кількість цих нагород зберігалось в музею, що яскраво доповнювали його експозицію.
В 1991 р. у зв’язку з розпадом Радянського Союзу в державі припинили свою діяльність партійні і комсомольські організації. Тимчасово припинив свою роботу і музей Харківського авіаційного заводу, який був до цього часу під опікою парткому. В кінці 2000 р. на авіаційному заводі, який вже мав назву Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, знову згадали про музей, коли почали розробляти заходи щодо підготовки до 75-річчя авіаційного підприємства, яке планувалось урочисто відзначити у вересні 2001 р. [5]
Новий музей історії ХАЗу було заплановано розмістити на 3-му поверсі корпуса № 17, де раніше була заводська столова і фабрика-кухня. Для цього була розпочата реконструкція і ремонт самого будинку, де окрім музею планувалось розмістити різні відділи заводу, а на 1-му поверсі новий заводський медичний комплекс. Головним ініціатором та керівником усіх робіт по створенню музею був Генеральний директор А.К. М’ялиця. Саме за його наказом № 210 від 28 березня 1998 р. «О святкуванні 75-річчя ХАЗу» [12] було затверджено оргкомітет з підготовки і святкуванню 75-річчя ХАЗу, який очолювали керівники відділу № 145 М.В. Тернов і О.А. Стешенко. Також до складу оргкомітету увійшов і О.М. Оберемко, якого призначили директором нового музею. Для розробки нових музейних експозицій були також залучені художник-оформлювач цеху № 001 М.І. Гайдамак, моделіст В.В. Данилов, сумлінно працювали на музей відділи № 104, № 107, № 145, цехи № 1, № 2, № 10, № 17, № 20, № 28, № 29, № 32, № 42 [3, с. 12].
А.К. М’ялицею було затверджено «Заходи з підготовці до святкування 75-річчя ХАЗу» [7], де зазначалися всі поступові етапи роботи по створенню нового музею історії заводу. За цим планом була проведена дуже велика і кропітка робота по інвентаризації музейних предметів, розподіл всіх існуючих матеріалів старого музею на періоди в хронологічному порядку, щоб визначити необхідну кількість нових музейних предметів, їх розміри та принципи їх розміщення у новому музеї. Одночасно була проведена робота по ремонту, реставрації і створенню нових музейних предметів. Генеральним директором ХАЗу було ухвалено список та план-графік «По виготовленню, реставрації і художньому оформленню експонатів музею історії ХАЗ» [11; 16], видано розпорядження № 19.12.00 від 22.12.2000 р. «Про підготовку експонатів для створення музею підприємства» [14] у відношенні до заходів по підготовці до святкуванню 75-річчя ХАЗу і Положення № 1-145 від 2000 р. про виготовлення нових і реставрації існуючих експонатів музею заводу.
Вагомий внесок у будівництво музею зробили авіамоделісти, які виготовили моделі літаків своїми руками. Всі моделі літаків були виготовлені у масштабі 1:20 і над ними працювали колективи: авіамодельної лабораторії відділу № 145 на чолі з М.М. Меліховим та його помічниками А.Г. Максимовичем і В.А. Крамских; група спеціалістів клубу юних техніків «Горизонт» і група авіамоделістів із Харківського авіаційного інституту [5]. В результаті кропіткої роботи цих колективів були виготовлені унікальні моделі – близьких до оригіналу літаків, які в різні часи серійно будувались на Харківському авіаційному підприємстві [1, с. 5].
У будівництві нового музею та його експонатів прийняла участь і Рада ветеранів війни і праці ХДАВП. Був ухвалений «Список консультативної групи ветеранів заводу з підготовки експонатів музею історії ХАЗ» [15].
«Добрим подарунком працівникам заводу на честь 75-річчя підприємства стало відкриття музею історії заводу в новому просторовому приміщенні. 17 вересня 2001 р. в присутності високих гостей, представників засобів масової інформації та заводчан урочисто перерізали червону стрічку біля входу в музей» [3, с. 12].
Експозиції нового музею розміщуються в трьох залах:
– перший зал: «Історія ХАЗу з часів заснування підприємства і до початку Великої Вітчизняної війни»;
– другий зал: «Історія ХАЗу: післявоєнний період і до сьогоднішнього дня»;
– третій зал: «Технічний».
Експозиція першого залу розділена на шість підрозділів:
І. «Перші кроки (1926-1933 рр.)»: історія заснування Харківського авіазаводу, конструкторська діяльність К.О. Калініна, первісток – літак К-2.
ІІ. «Крила нового світу (1926-1933 рр.)»: пасажирські і санітарні літаки К-3, К-4, літак К-4 та його творці, К-5 – самий масовий вітчизняний літак.
ІІІ. «Час великого ривка (1926-1933 рр.)»: К-5 – флагман пасажирського літакобудування, К-6, К-8, К-10 та К-12 – випробувальні літаки ХАЗу.
ІV. «Літак – гігант К-7 (1926-1933 рр.)».
V. «Якщо завтра у похід… (1934-1940 рр.)»: ХАІ-1 перший вітчизняний літак з шасі, яке вбиралось до крила, швидкісний літак–розвідник ХАІ-5 (Р-10).
VІ. «Вогненні роки (1934-1945 рр.): конструкторська діяльність на заводі П.О. Сухого і П.Д. Грушина, їх літаки Су-2 та Гр-1, льотчик-випробувач Г.Я. Коробко.
Експозиція другого залу ділиться на тринадцять розділів:
І. «Із руїн і попелу»: визволення міста Харкова в 1943 р., учасники відновлення ХАЗу, надійні крила Як-18 (1946-1953 рр.).
ІІ. «Повернення до мирного життя (1946-1953 рр.)»: початок ери вітчизняної реактивної авіації, літак – солдат МіГ-15 УТІ.
ІІІ. «Подвиг ветеранів війни в пам’яті вдячних нащадків (1954-1985 рр.)».
ІV. «Ветеранам війни і праці – пошана та повага (1986-2001 рр.)».
V. «Друге відродження (1954-1985 рр.)»: перший в світі серійний пасажирський реактивний літак Ту-104, Ту-124 – продовження трудових традицій, Ту-134: нова машина – нові можливості.
VІ. «Працівники неба (1954-1985 рр.)»: освоєння і випуск самохідних пасажирських трапів, організація ділянки універсальних складальних пристроїв (УСП), високі державні нагороди ХАЗу.
VІІ. «Людина праці – гордість заводу (1954-1985 рр.)»: трудові успіхи колективу та робітників заводу, які були відзначені високими державними нагородами, товари народного споживання, будівництво житла тощо.
VІІІ. «На службі науки і техніки (1954-1985 рр.)»: харківський снігохід «Харків’янка» в Антарктиді, Ту-104 – літаюча лабораторія невагомості, спецпроекти для космічних програм держави.
ІХ. «Ракетний щит Батьківщини (1975-1992 рр.)»: виробництво на заводі сучасної ракетної техніки – крилата ракета Х-55 та безпілотний літак-розвідник Ту-141.
Х. «Вище всіх, далі всіх, швидше всіх (1986-1995 рр.)»: сторінки біографії та конструкторська діяльність О.К. Антонова, початок освоєння на заводі літаків Ан-72 і Ан-74.
ХІ. «Спадкоємці і продовжувачі (1986-1995 рр.)»: літак Ан-74, діяльність директорів ХАЗу, на літаках з ім’ям О.К. Антонова – в ХХІ ст.
ХІІ. «Вступ у ХХІ ст. (1996-2001 рр.)»: Ан-140 – перший серійний літак України, літак Ан-74ТК-300, українсько-російське співробітництво.
ХІІІ. «Регіональний пасажирський літак Ан-74ТК-300П».
Експозиція «Технічного» залу більш наглядна. Тут експонується дуже багато різноманітних деталей, вузлів, приладів – з чого будують літаки, а також речі народного споживання. На стендах показано механізацію процесів виробництва ХАЗу та виробництво літака Ан-74Т-200А в різних варіантах.
К доповненню експозиційним стендам музею є спеціальні столи, на яких розміщені предмети, документи, особисті речі, нагороди, почесні грамоти, значки та інші експонати, які належали їх власникам в різні роки роботи на ХАЗі. Стіни музею прикрасили портрети знаменитих конструкторів літаків та інших відомих людей ХАЗу, які внесли вагомий внесок в розвиток підприємства і будівництво літаків.
Сьогоднішній музей дає можливість ясно уявити всі етапи становлення ХАЗу, розповідає про його кращих людей, про літаки, котрі прославили харківську марку в усіх куточках Землі, про те, як саме працюють тисячі заводчан, створюючи крилату славу місту Харкову та Україні.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Домнич А. Новий музей полюбився і заводчанам, і гостям / А. Домнич // За Батьківщину. — 2002. — № 21-22 (4161-4162). — С. 5.
2. Евсеев Ю.М. Прошлое с нами. Конструкторский отдел Харьковского авиационного завода. 1926-2001 гг. / Ю.М. Евсеев, В.П. Лопатина. — Х.: типография ХГАПП, 2001. — 264 с.
3. Заводчан запрошує новий музей // За Батьківщину. — 2001. — № 19-22 (4135-4138). — С. 12.
4. З чого починався наш завод // За Батьківщину. — 2004. — № 17-18 (4209-4210). — С. 4-5.
5. Карпин В.Л. Не изменяя себе / Владлен Лазаревич Карпин. — Х.: типография ХГАПП, 2009. — 385 с.
6. Карпин В.Л. Судьба по имени авиация. Годы, люди и события на Харьковском авиационном. Воспоминания почётного ветерана труда ХГАПП / Владлен Лазаревич Карпин. — Х.: типография ХГАПП, 2007. — 275 с.
7. Мероприятия по подготовке к празднованию 75-летия ХАЗ // Архив Музея истории Харьковского авиационного завода. — 6 л.
8. Музей истории Харьковского авиационного завода: [буклет]. — Х.: типография ХГАПП, 2010. — 8 с.
9. Нестеров А.Ф. Харьковскому государственному авиационному производственному предприятию 75 лет / А.Ф. Нестеров, В.С. Савин // Авиация и Время (Спецвыпуск). — 2001. — № 51. — 40 с.
10. Первые из первых. 75 лет ХГАПП / под ред. А.К. Мялицы. — Х.: типография ХГАПП; Основа, 2001. — 416 с.
11. План-график по изготовлению, реставрации и художественному оформлению экспонатов музея истории ХАЗ // Архив Музея истории Харьковского авиационного завода. — Л. 1.
12. Приказ № 210 «О праздновании 75-летия ХАЗ» от 28 марта 1998 г. // Архив Музея истории Харьковского авиационного завода. — Л. 1.
13. Приказ № 65 по Правлению Укр. Акц. О-ва Воздушных Сообщений «УКРВОЗДУХПУТЬ» от 17 сентября 1926 г. // Архив Музея истории Харьковского авиационного завода. — 1 л.
14. Распоряжение № 19.12.00 «О подготовке экспонатов для создания музея предприятия» от 22.12.2000 г. // Архив Музея истории Харьковского авиационного завода. — 2 л.
15. Список консультативной группы ветеранов завода по подготовке экспонатов музея истории ХАЗ // Архив Музея истории Харьковского авиационного завода. — 1 л.
16. Список по изготовлению, реставрации и художественному оформлению экспонатов музея истории ХАЗ // Архив Музея истории Харьковского авиационного завода. — 1 с.
17. Харьковский авиазавод. История, современность, перспективы / под ред. П.О. Науменко. — Х.: типография ХГАПП, 2006. — 436 с.
18. Харьковскому авиационному – 60 лет. — М.: «Машиностроение», 1986. — 192 с.