Конференція, присвячена 90-річчю з часу заснування Харківського історичного музею
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Газети і журнали як історичне джерело привертають увагу багатьох дослідників. Цікавим явищем серед комплексу документального матеріалу з історії Харкова ХІХ ст. є міська періодична преса, що тривалий час досліджувалася епізодично або використовувалася лише як ілюстративний матеріал.
У другій половині ХІХ– на початку ХХ ст. у Харкові існувала широка і різногалузева мережа періодичних видань. Так у цей період виходили наступні міські газети: «Народное дело» – видання Харківського губернського земства, «Бюлетень союза союзов», «Утро», «Харьковские ведомости», «Харьковские губернские ведомости», «Харьковский вестник», «Южный край» та журнали: «Молодик», суспільно-політичний, гумористичний – «Жало», «Известия Русского общества», «Всеобщая компания электричества», «Колосья» ілюстрований літературно-художній щотижневик, «Нота», «Свет правды», «Творчество» та багато інших. Цікавими доповненнями до газет «Утро» і «Южный край» були ілюстровані додатки, що містили унікальні фотографії з нагоди визначних подій в історії міста та губернії.
У фондах Харківського історичного музею зберігається значна колекція газет і журналів дореволюційного періоду, загальна кількість яких складає 1457 примірників. Серед них особливий інтерес для дослідження громадського життя Харкова другої половини ХІХ – початку ХХ ст. становлять газети «Харьковские губернские ведомости», «Южный край» та «Утро». У цих виданнях міститься величезний різноплановий матеріал, що торкається різних цікавих подій і аспектів суспільно-політичного, соціально-економічного та культурного життя міста Харкова у зазначений період.
Газета «Харьковские губернские ведомости» – перша державна газета, що видавалася у Харкові з 1838 р. [28, с.3].«Харьковские губернские ведомости» як тип офіційного видання складалися з двох частин: офіційної й неофіційної. У першій друкувалися царські укази, накази, розпорядження та оголошення уряду й місцевої адміністрації, повідомлення про переміщення по службі й нагородження урядовців. Офіційну частину підписував до друку або сам губернатор, або спеціально призначений губернським правлінням високопоставлений чиновник [26, с.49].Неофіційна частина містила нариси, огляди, нотатки, статистичні матеріали, хроніка подій Харківщини. Серед статей, що висвітлюють різні аспекти життя міста й губернії особливий інтерес становлять матеріали, у яких розповідається про події, що мали важливе значення для суспільства. Так, наприклад, у № 265 за 14 жовтня 1890 р. [10], була надана інформація про відкриття у слободі Гиївка Зміївського повіту Церковно-приходської народної бібліотеки, книжковий фонд якої складав близько 150 екземплярів; у додатку до газети «Харьковские губернские ведомости» від 9 грудня 1906 р. [11]був надрукований перелік осіб, що мали право брати участь у Харківському міському зібранні по пятому політичному округу м. Харкова. Крім цікавої інфомації, підкріпленої статистичними матеріалами, газетні статті виступають джерелом для вивчення окремих питань з життя міста.
З 1880 р. у видавництві О.О. Юзефовича було розпочато друк газети «Южный край», що виходила щоденно, два рази на день: вранці та ввечері [27, с.92]. Це видання було вільним від необхідності відображати погляди губернського начальства і стало альтернативою державній газеті «Харьковские губернские ведомости» [27, с.94]. Як зазначали Д.І. Багалій та Д.П. Міллер у праці «История города Харькова за 250 лет его существования» «Южный край» став конкурентом «Харьковским губернским ведомостям» [25, с.789]. «Южный край» містив інформацію різнопланового характеру: загальноімперські новини, рекламну інформацію тощо, але основну увагу було зосереджено на висвітленні місцевих харківських подій адміністративного, культурного і громадського життя. Так на сторінках цієї газети можна почерпнути цікаві відомості культурного життя губернського Харкова, наприклад, повідомлення про засідання Держдуми з нагоди сторічного ювілею від дня народження М.В. Гоголя [14]; актуальні політичні події – висвітлювалися поїздка Д.І. Багалія до Петербурга та його клопотання про звільненних студентів, які брали участь у студенських закалотах [15], урядова діяльність – статті про діяльність Держради та новий виборчий закон [13], огляд газет та журналів [12]. Газета супроводжувалася ілюстрованим додатком, у якому висвітлювалося проведення різноманітних ювілейних заходів присвячених 100 річчю з дня народження Т.Г. Шевченка [22], 25-річчю з дня смерті М.Є. Салтикова-Щедрина [23], фото будинку Товариства трудящих жінок у Харкові з нагоди 10-річного ювілею [24], свято весни на Харківському іподромі [16], фото артистів драматичної трупи Харківського міського театру сезону 1909-1910 рр. [17], проведення фотографічної виставки у Харкові [18], фото свята «Ялинка», влаштованого для бідних дітей міста [19], масові заходи, що проводилися на харківському іподромі у травні 1910 р. [20], ілюстрований матеріал перебування Олександра ІІІ у Спаському скиту біля Харкова та С.В. Рахманінова у Харкові [21].
21 листопада 1906 р. у нашому місті почала виходити політична, суспільна, літературна та економічна щоденна газета «Утро». ЇЇ поява стала явищем в історії харківської преси початку ХХ ст. і беспосередньо повязана із зростанням економічної могутності міста [27, с.75]. Статті цього видання містили інформацію про відкриття засідання Держдуми [1, 2], висвітлювали події загальнодержавного значення – «Да здравствует освобожденная Россия! Народное Представительство! Армия и флот!» [3], зречення від престолу й Маніфест Миколи ІІ [4] тощо. В ілюстрованому додатку до газети друкувалися відомості просвітницького та громадського життя Харкова. Це фотографії та матеріали, присвячені 80-річному ювілею Л.М. Толстого [5], серія гумористичних малюнків про роботу транспорту у Харкові [6], курси вчителів у Харкові [7], Педагогічної виставки у Харкові [8], прохід по харківським вулицям «К предстоящему дню цветка в пользу детских приютов в Харькове» [9]. Отже, харківська преса була інформаційним джерелом, що знайомило харків’ян та жителів околишніх міст і сіл з визначними подіями, що мали резонанс у всіх сферах діяльності та життя суспільства. На сторінках харківських газет можна було знайти цікаву інформацію і про загальнодержавні реформи, і про воєнні події, багато та різнопланово висвітлювалося наукове, громадське та культурне життя.
Революційні події 1917 р. та років громадянської війни негативно позначилися на загальній видавничій діяльності країни. Більшість газет Російської імперії припинили своє існування. Подібна доля спіткала майже всі харківські газети, серед яких були й «Харьковские губернские ведомости», «Южный край» та «Утро».