Конференція, присвячена 90-річчю з часу заснування Харківського історичного музею
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Є люди, імена яких непідвласні часу, діяльність яких залишає настільки значний слід, що забути їх неможливо. Одна з таких особистостей - Володимир Петрович Воробйов, видатний анатом, учений-новатор, один із творців функціонально-динамічного напрямку в анатомії, громадський діяч, академік ВУАН УРСР, член ВУЦВК.
В.П.Воробйов не корінний харків’янин (він народився у 1876 році в Одесі ), але усе його життя було пов’язане з Харковом. Саме сюди у 1897 р., після закінчення гімназії, він приїхав вступати до медичного факультету Харківського університету і став одним із 157 студентів-першокурсників. Під час навчання талановитий юнак захопився анатомією, провів ряд серйозних досліджень і вже у 1900 р. на розгляд медичного факультету була подана його перша наукова праця «Сосуды и нервы сухожилий стопы.» Ця та наступні наукові розробки були схвалені багатьма відомими вченими.
У 1903 р. Віктор Петрович закінчує університет і отримує диплом лікаря з відзнакою. Оскільки на цей час він повністю оволодів технікою складних анатомічних досліджень, Воробйова залишають працювати на кафедрі прозектором. Після успішного захисту докторської дисертації у 1908 р. він отримує ступінь доктора медичних наук і викладає анатомію в різних навчальних закладах Харкова. Свої великі знання, нові ідеї Володимир Петрович умів подати слухачам в яркій формі. Не тільки медики, а й студенти інших спеціальностей приходили слухати його блискучі, талановиті, оригінально побудовані лекції. З 1910 р. В.П. Воробйов працює завідувачем кафедри нормальної анатомії жіночого медінституту, а з 1917 р. по 1937 р. очолює кафедру нормальної анатомії Харківського медичного інституту. За ці роки Воробйов стає крупним ученим-новатором, який шукає нові шляхи у розвитку анатомії як науки, публікує ряд наукових праць за різними темами і виступає з доповідями на вітчизняних і міжнародних з’їздах, у тому числі на Міжнародному медичному конгресі у Будапешті у 1912 році.
Велике значення В.П. Воробйов надавав учбовим музеям при кафедрі анатомії. Весь свій великий досвід він використовує для організації першого і єдиного у світі «Музею становлення людини» при кафедрі анатомії Харківського медінституту. Із захопленням працював учений над створенням музею, який швидко став відомим далеко за межами Харкова.
У 30-х роках Воробйов замислюється над створенням посібника з анатомії, в якому збирається відобразити організм людини як єдине ціле, показати взаємозв'язок усіх систем і органів. Як результат був складений розкішний п’ятитомний «Атлас анатомії людини», де були сконцентровані нові методологічні передумови і оригінальні засоби дослідження, що широко використовувалися вченим. За допомогою цього посібника до сих пір навчаються студенти медичних закладів. Під час роботи над атласом, що була розпочата у 1934 році, Володимир Петрович захворів і 31 жовтня 1937 року помер. А у 1938 році побачив світ І том атласу. На титульному аркуші було відзначено: «Атлас анатомии человека. Издается по постановлению Совета Народных Комиссаров Союза ССР от 1 декабря 1937 года в увековечение памяти академика Владимира Петровича Воробйова.»
В.П. Воробйов - основоположник української наукової школи анатомів, автор понад 30 наукових праць. Він відкрив закони структурної організації нервової системи, розвинув учення про цілісність організму, розробив метод вшитих електродів для вивчення периферичної нервової системи в умовах хронічних досліджень. Не задовольняючись методами вивчення анатомічних об`єктів неозброєним оком та за допомогою мікроскопа, Воробйов створив новий, проміжний метод – так зване макро - мікроскопічне дослідження, що дозволяє досконально вивчати будову певних ділянок цілого організму. Великою заслугою вченого є також удосконалення методів бальзамування, що були застосовані для збереження тіла В.І. Леніна.
Наукова, педагогічна і громадська діяльність академіка В.П.Воробйова знайшла широке визнання. Він був нагороджений орденом Леніна, у 1927 р. був удостоєний Ленінської премії. Його іменем названа вулиця, де Володимир Петрович вперше організував кафедру анатомії Вищих жіночих курсів.
В одній з кімнат музею кафедри нормальної анатомії Харківського медінституту відтворений інтер’єр робочого кабінету В.П.Воробйова, де зібрані наукові праці, рукописи, що не були опубліковані, фотографії, портрети вченого, зберігалася урна з його прахом. Тільки 25 січня 2003 року останки В.П. Воробйова були поховані на 13-ому кладовищі на алеї видатних харків'ян.
У Харківському історичному музеї теж зберігається хоча і невеликий (29 предметів), але досить цікавий комплекс матеріалів видатного вченого. У 1950 р. дружина В.П. Воробйова передала до музею його особисті документи ( Інв.13924 – 13928), фотопортрет (Фт-2111), І та Vтом «Атласу анатомії людини». Цього ж року професор Р.Д. Синельников доповнив колекцію чотирма науковими працями Воробйова (Вст. 2327). Пізніше у 1965 році він же передав до музею ІІ том "Атласу анатомії людини", 5 наукових праць, виданих у період 1908-1938 рр. (КБ-5334 - КБ-5337, КБ-4361), і два цікавих прилада: бінокулярну лупу (Р-429) і препарувальну голку (М-1744), якою вчений користувався з 1917 по 1937 рр. У ці ж роки із різних джерел до музею надійшли три фотографії (Фт-2113-2115), документи (НДФ – 8319 – 8321) та дві книги (Інв.20073, КБ-4361). Остання з них – брошура "Вывихи костей запястья" – з власноручним дарчим написом Воробйова В.П.
Востаннє комплекс поповнювався у 90-х рр. 20 ст., коли завкафедрою нормальної анатомії Харківського медінституту В.В. Бобін передав до музею ІV-ий том "Атласу анатомії людини" (КБ-8426) і прилад для освітлювання внутрішніх органів (Р-1952), винайдений Воробйовим В.П. у 30-ті рр. Тоді ж до музею надійшло дуже цікаве фото 1913 р. (Фт-2119), на якому Володимир Петрович зображений серед студенток-медичок Харківського жіночого медінституту в анатомічному театрі
Таким чином, ми бачимо, що головне місце в колекції займають наукові праці В.П. Воробйова періоду 1908 – 1937 рр. На жаль, мало його особистих документів, зовсім немає особистих речей, фотографій одеського періоду, студентських років, сімейних фото. Тому необхідно продовжувати поповнення комплексу, щоб мати можливість всебічно освітлювати життя і діяльність видатного вченого.