Конференція, присвячена 90-річчю з часу заснування Харківського історичного музею
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Серед митців кін. ХІХ ‑ поч. ХХ столітя почесне місце в історії українського образотворчого мистецтва займає видатний художник Сергій Іванович Васильківський ‑ автор майже трьох з половиною тисяч художніх творів.
Народився С. І. Васильківський 19 жовтня 1954 р. в м. Ізюм на Харківщині. Навчався у І-й а потім у ІІ-й Харківських гімназіях. Митець захоплювався українськими піснями та думами, грав на багатьох музичних інструментах.
Після закінчення гімназії майбутній художник вступив до Харківського ветеринарного інституту. Під впливом відвідання пересувних виставок художників-передвижників 1871-1875 рр. С. І. Васильківський покинув навчання на останньому курс інституту і вступив до Петербурзької Академії художеств, де обрав собі пейзажний живопис головним напрямом роботи. За час навчання митець отримав: одинадцять срібних, дві золотих медалі, грошові премії, звання художника першого ступеню, велику золоту медаль і право на чотирирічне закордонне відрядження за рахунок академії.
У березні 1886 р. С. І. Васильківський виїхав за кордон, відвідав Англію, Італію, Іспанію, Німеччину, Африку, Турцію, Кавказ, де малював природу з натури. Виставляв свої роботи у Паризькому салоні поза конкурсом. У травні 1888 р. С. І. Васильківський повертається до Росії. Решту свого академічного пансіонерства він провів на Харківщині. Створивши багато українських пейзажів, С. І. Васильківський залишився вірним всім традиціям Академії. Це сприяло повному розквіту великого і своєрідного таланту художника. Великого ‑ в умінні створити проникливий, типовий образ природи; своєрідного ‑ у ліро-епічній трактовці цього образу.Найбільше художник уподобав картини невеликого розміру, котрі мають завершений художній образ живої природи.
С. І Васильківський займався педагогічною діяльністю і працював критиком у атестаційній комісії в Харківській художній школі. У 1895 р. художник разом з М. Д. Раєвською-Івановою і О. М. Безперчим розробили новий статут художньої школи в Харкові, але був не підтриманий міськими чиновниками.
С. І. Васильківський був широко відомим художником експонував свої твори на виставках у Петербурзі, Києві, Одесі, Полтаві, Харкові, передав близько 1500 робіт Харківському міському музею. 7 жовтня 1917 р. після недовгої тяжкої хвороби С. Васильківський помер і був похований в Харкові.
У колекції Харківського історичнорго музею зберігається близько 30 робіт пензля С. І. Васильківського. Одними з перших робіт художника були картини “Старий Харків” (Ж-417), “Понад Дінцем” (Ж-9) та етюд [р. Дінець] (Ж-420). Пензлю С. І. Васильківського належить ціла серія весняних пейзажів, один з яких зберігається в колекції музею етюд “Весна” (Ж-525), де митець відображує зміну погоди під час весни. Під час закордонного відрядження С. Васильківський створив етюди “Долина р. Гав. Піренеї” (Ж-527), “Весна в Анатолії” (Ж-524), “Море […]” (Ж-523).
Сільські пейзажи представлені картиною “Козача левада. На пасовищі” (Ж-697), картиною “Водяний млин” (Ж-1154), етюдом “Хутір” (Ж-526). У колекції зберігаються твори з зображенням різних варіантів української хати: картини “Українська Ідилія” (Ж-254), “Хата в с. Ольховатка Валківського повіту” (Ж-256), етюд “[Хатка]” (Ж-413). Поряд з сільськими пейзажами С. І. Васильківський виконував твори побутового жанру до яких належить малюнок “Побачення” (Ж-1182). Художник не обійшов ще один сюжет – полюваня: картина “Полювання на качок” (Ж-419) та ескіз “На полюванні” (Ж-528).
Художник створив декілька масштабних полотен, таких як картина “Передача клейнодів. Обрання полковником М. Пушкаря”, до якої створені декілька етюдів. У колекції Харківського історичного музею зберігаються етюди “Селяни” (Ж-260) та “Передача клейнодів” (Ж-261). Історико-батальний жанр у колекції представлений малюнками “Козаки на відпочинку” (Ж-93) та “Схватка козака голоти” (Ж-967).
Своєрідним підсумком навчання в академії став для С. І. Васильківського автопортрет (Ж-820), створений в кінці 80-х рр. ХІХ ст.Працюючи у співавторстві з художником М. М. Уваровим, С. І. Васильківський створив карикатурний портрет на графа Капніста (Ж-1050) та вітальний адрес професору В. Г. Фавру (Ж-743).
В колекції Харківського історичного музею зберігається ціла підбірка поштових листівок з репродукціями картин С. І. Васильківського таких як: “Весна” (інв. 671),“Зимовий вид українського села” (О-2906), “Шлях Ромодан” (О-1644), “Гребля Квітки-Основ`яненко” (О-2888),“Малоросійська хата” (інв. 6125), “Подарунок –а мати що скажуть?” (О-2259), “Сковородинівський псалм” (О-1573), “Насуває” (О-1465) “Козак Голота” (інв. 8194), “Запорожець на посту” (НДФ-11838), “Пікет запорожців”. (інв. 10256).
Також треба звернути увагу на літографії з картин художника “На березі моря” (інв. 10255), “Козача левада. На пасовищі” (ОЛ-1497),“Україна” (ОЛ-1498),“Селянська хата” (інв. 10258), “Свято на селі” (інв. 10257)
Поряд з творами С. І Васильківського у колекції також зберігаються предмети, які належали йому особисто. Вони досить різнорідні і надійшли від мешканців Харкова протягом 1950-1970-х рр.Це рамка для картини з рельєфною смужкою багету по краю (ДР-407), стіл горіхового дерева для зберігання приладів для паління (ДР-288), два горіхових напівкрісла, обтягнутих зеленим плюшем (ДР-289, ДР-290), два блюда з майолікою (КС-646, КС-647). Є також ще декілька досить цікавих предметів що належали С. І. Васильківського ‑ бурак пофарбований у темно-червоний колір з рослинним орнаментом (ДР-408), двобічний домотканий вовняний килим (ТК-851), плетенийгачком гаманець для дрібних грошей (ТК-848), скляна ванночка для промивання очей (КС-645), морська мушля, яка використовувалась як попільничка (Р-170).
Окрім речових предметів, пов`язаних з життям митця, у колекції зберігаються різножанрові фотоматеріали, такі як: фото з зображенням С. І. Васильківського на природі (інв. 1932, інв. 1934, інв. 5177), фото, на якому С. І. Васильківський зі своїм товаришем М. А. Беркосом, українським живописцем, пейзажистом (ОФ-21938). Найцікавіша фотокопія (ФтД-318) з фотографії 1895 р., де зображені батьки С. І. Васильківського Іван Федорович та Параска Урилівна Васильківські.
Твори С. І. Васильківського увійшли в золотий фонд нашої багатої художньої культури. Матеріали художника експонуються на виставках та експозиціях, де гармонійно доповнюють образ Слобідської України.
Таким чином, провівши аналіз матеріалів С. І. Васильківського, можна зробити висновок, що комплекс хоч і невеликий за обсягом, але достатньо різноманітний як за складом, так і за змістом. Саме це дозволяє матеріалам С. І. Васильківського урізноманітнити напрямки їх використання в музейній роботі Харківського історичного музею.