Картографічна колекція Харківського історичного музею

Серед чисельних предметів матеріальної та духовної культури людства картографічні колекції об’єктів навколишнього середовища, що оточує нас з об’єктивних чи суб’єктивних причин, займають окреме місце, оскільки, з одного боку, вони є пам’ятками конкретної історичної епохи, де зафіксовані різноманітні відомості щодо територій у відповідний момент часу, з другого боку - картографічні матеріали є не тільки об’єктом світової історії та культури, але й найціннішим матеріалом для наукових досліджень.

У даному повідомленні автор ставить за мету надати коротку загальну характеристику картографічної колекції Харківського історичного музею. Такий крок є актуальним у зв’язку з необхідністю публікації колекції для знайомства з нею широкого наукового загалу.

Колекція картографічних матеріалів ХІМ є досить невеликою і складається з майже 200 музейних предметів. Хронологічно вона охоплює період з XVII ст. до 90-х років XX ст. При внутрішньому розподілі колекції у відповідності з датуванням музейних предметів ми можемо виділити три великі хронологічні групи: карти, виготовлені до 1917 р., карти, що відповідають періоду створення та існування Радянської держави, та карти, створені за часи існування незалежної України. Колекція збиралася протягом багатьох десятиріч, починаючи з 20-х рр. XX ст., і, можливо, до її складу надійшли карти з колекцій передвоєнних музеїв м. Харків - Всеукраїнського історичного музею ім. Г.С. Сковороди,Харківського краєзнавчого музею ім. Артема та Центрального українського музею революції та громадянської війни. Крім цього, картографічні матеріали колекції передавалися бібліотеками, виготовлялися художниками з оригіналів для потреб експозиції, закупалися в магазинах книготоргового об’єднання Державного видавництва та надходили від окремих громадян.

Характеризуючи колекцію, вважаємо за доцільне відштовхуватись від загальноприйнятої класифікації картографічних матеріалів.

За територією охватубільшість карт колекції віддзеркалюють як світ в цілому, так і окремі країни і регіони, наприклад Київську Русь, Російську централізовану державу та Російську імперію.

У відповідності до розподілу за масштабом, у складі колекції представлені карти великого, середнього та дрібного масштабу, а за призначенням карти з колекції музею мають переважно науково-довідковий, учбовий та технічний характер.

За змістомпереважна більшість карт з колекції об’єднані конкретною тематикою і умовно розподіляються на плани міст, карти господарської діяльності, карти «військової» направленості, адміністративні, карти природних явищ тощо. Вважаємо за доцільне детальніше зупинитись на окремих тематичних групах карт.

Серед картографічних матеріалів нашого музею значна кількість є планами м. Харкова, картами Харківської губернії та повітів. Плани Харкова представлені, починаючи з реконструйованого плану харківської фортеці XVIII ст., відображають не тільки сталу забудову міста, але й проектні варіанти, зокрема такі, як частина проекту плану розподілу нових вулиць м. Харків, який підлягав затвердженню Думою. Цей проект був складений 1879 р комісією під головуванням архітектора Г.Я. Стріщевського, був виправлений та доповнений у 1885-1886 рр.

Карти так званої господарчої діяльності «дорадянського» часу пов’язані з активним розвитком капіталістичних відносин у кінці XIX– на початку XX ст. ст. За ними можна дослідити розміщення на європейській частині Російської імперії підприємств горно-видобувної промисловості, сахарних та рафінадних заводів. На прикладі таблиць відстаней від поштових земських станцій та станцій Південної залізниці до найближчих пунктів Вовчанського повіту можна проаналізувати вклад земств як органів місцевого самоврядування у розвиток транспорту у повітах Харківської губернії. Розвиток земельно-майнових відносин у Харківській губернії частково відображається планами земельної власності на маєтки поміщиків - колезького радника Павла Григоровича Адарюкова, нащадків фабриканта Леопольда Єгоровича Кеніга та селянина-власника землі Шевченка О.

Карти, виготовлені у перші роки Радянської влади та у кінці 20-х - 30-х рр. XX ст.представлені у колекції музею переважно планами м. Харкова та губернії, які виконувались у кольорах, з повним зазначенням вулиць зі зворотного боку.

Адміністративні карти УРСР та Харківської області, що зберігаються у колекції, частково відображають досягнення адміністративних та економічних реформ, проведених в СРСР протягом 30-х, 40-х та 50-х р. р.XX ст.

Серед карт «військової» тематики досить цікавими є карти, складені протягом 30-х років XX ст. Генеральним Штабом РСЧА для офіцерів Червоної Армії. Ці карти не втратили актуальності і під час військових операцій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Ряд карт країн світу та плани міст Європи, у тому числі м. Берлін, належали харків’янам - учасникам Великої Вітчизняної війни Склярову Д.І., Косову В.Н., Щелаковському О.В., Піснячевському П.Д. та іншим. Серед цих карт можна виділити план м. Берлін з передмістям, яким користувались у штабі 581 Торунського полку під час Берлінської операції.

У колекції ХІМ також зберігаються дві карти, цікаві з точки зору інтерпретації підготовки Німеччини до війни з СРСР. Це план Харкова (німецькою мовою), складений у 1940 р., який містить докладні зазначення підприємств, автомобільних шляхів, залізниць, військових аеродромів тощо, та трофейна карта Європейської частини СРСР, складена у Німеччині у березні 1941 р. Цією трофейною картою протягом Великої Вітчизняної війни користувався політрук 351-ї стрілецької дивізії 57 армії Силіч М.Н.

Цікавими з точки зору природничої тематики є три карти, пов’язані з геологічною розвідкою Шебелинськогородовища. Ці картибули складені Леонтієм Сергійовичем Пальцем на початку 50-х рр. XX ст. За відкриття і розвідку Шебелинського газового родовища у квітні 1959 р. йому була присуджена Ленінська премія.

Окремою групою картографічних матеріалів є атласи, які є зводом картографічної, статистичної та текстової інформації щодо конкретної тематики. Серед атласів, що зберігаються у колекції ХІМ, можна виділити:

1.    «Атлас Слободско-Украинской губернии, сочинённый по разделении оной вновь на 10 уездов в 1802 г.»

2.    «Атлас Российской империи» у складі 64 карт, виданий зі схвалення Військово-топографічного депо (1838 р.);

3.    «Исторический атлас для древней,средней и новой истории» у складі 14 карт(1867 р.);

4.    «Атлас Азиатской России» у складі 71 карти (1914 р.);

5.    Друге видання «Большого Всемирного атласа Маркса» у складі 62 головних та 160 додаткових карт (1909 р.) та екземпляр майже такого ж видання з додрукуванням у 1916 р.;

6.    Атлас «Исследование каменно-угольного Донецкого бассейна» у складі 9 карт (1854 р.);

7.    «Атлас командира РККА» (1938 р.), який був першим оригінальним виданням такого характеру.

Окрім зазначених тематичних груп до складу картографічної колекції ХІМ входять також карти, що відображують розвиток будівництва, транспортної системи Харкова, участь харків’ян у виконанні інтернаціонального обов’язку у Народній Республіці Афганістан, учбові картографічні матеріали за часів незалежної України тощо.

Підсумовуючи характеристику картографічних матеріалів ХІМ, бачимо, що досліджувана колекція досить різноманітна і розгалужена за тематикою, але, на жаль, аналізуючи процес її формування, ми бачимо значні прогалини у її складі. Тенденція поповнення матеріалу переважно за рахунок комплексів окремих громадян в цілому відповідає тематиці експозиційної та виставочної роботи музею, але, у певному сенсі, не сприяє роботі, яка повинна бути направлена на створення повноти колекції. До того ж у дослідженні картографічного матеріалу можна отримати додаткову цікаву інформацію щодо матеріалу, техніки виготовлення, видань і видавців, подивившись на карти під іншим кутом зору.