Конференція, присвячена 90-річчю з часу заснування Харківського історичного музею
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Центральну роль у грошовому обігу у роки громадянської війни на територіях, що були підконтрольні небільшовистським органам влади, відігравали випуски грошових знаків Добровольчої армії, на основі яких будувався грошовий обіг Півдня Росії. Вони проходили у двох емісіях: Ростовської-на-Дону контори Держбанку (РКДБ) та Головного командування Збройних сил Півдня Росії.
Наприкінці 1917 р. генерали Л.Г.Корнілов та М.Алексєєв, які втекли після Жовтневого перевороту на Дон, зібрали Добровольчу армію, оголосили Дон незалежним і почали війну з більшовистськими військами під гаслом “Единой и неделимой России”. Від самого початку існування Добровольчої армії одним із найголовніших стало фінансове питання. Відділення Державного банку і казначейство Дону зазнавали гостру нестачу готівки, тому донська влада вирішила розпочати друкувати власні грошові знаки. Для цього при Ростовському відділенні Державного банку 1 січня 1918 р. була відкрита “Експедиція з виготовлення грошових бланків при Ростовській конторі Державного банку”.
3(16) січня 1918 р. у обіг надійшли перші грошові знаки РКДБ вартістю 10 рублів, з водяним знаком “горизонтальні лінії”. До приходу більшовиків (армії Сіверса) 10(23) лютого Ростовська експедиція встигла виготовити 54 серії таких знаків (з АБ-01 до АБ-54), але випуск їх не припинився зі зміною влади. 10(23) березня 1918 р. була проголошена Донська Республіка, а вже з 2 квітня за вимогою народного комісара фінансів Є.А.Болотіна РКДБ поновила випуск 10-рублевих і розпочала випуск 25-рублевих грошових знаків. У музейній збірці цей короткий період представлений 25-рублевою банкнотою (ДБЗ-188). 21 квітня (4 травня) більшовики залишили Ростов, при цьому вилучили із банківських кас усі грошові знаки, знищили запаси грошового паперу та зламали друкарський верстат. Але вже за тиждень, після заняття Ростова військами Добровольчої армії, випуск колишніх грошей поновився, хоча й на папері без водяних знаків. Один із зразків цього – грошовий знак вартістю 10 рублів (ДБЗ-1718) із колекції ХІМ.
12(25) травня новий донський отаман генерал-майор Краснов підписав наказ про розширення Ростовської Експедиції з виготовлення грошових знаків. У червні – вересні 1918 р. у обіг надійшли грошові знаки вартістю 20 і 50 копійок, 3, 5, 100 та 250 рублів. Зразками цих емісій у нашій музейній збірці є 3 знаки вартістю 50 копійок (ДБЗ-108, 1469, інв. 26851/5) та три 100-рублеві купюри з портретом Єрмака (ДБЗ-1439, 1471, інв. 12456/21).
27 лютого 1919 р. у обіг був випущений 1 рубль зразка 1918 р. (ДБЗ-1470).
Потреби у готівкових грошах на територіях, зайнятих Добровольчою армією, були такими великими, що довелося організовувати ще три експедиції заготовлення цінних паперів: у Новочеркаську, Феодосії та Новоросійську. Музей зберігає паперові гроші зразка 1918 р., що були випущені протягом 1919– поч.1920 р. різними експедиціями заготовлення цінних паперів:
1-рублеві, випущені у Новоросійську (ДБЗ-107, інв. 12456/15),
3-рублеві, випущені у Новочеркаську (ДБЗ-1507) та Новоросійську (ДБЗ-1130, 1508),
5-рублеві, випущені у Новочеркаську (ДБЗ-98, 1136, 1474),
10-рублеві, випущені у Ростові (ДБЗ-1473, 1717),
25-рублеві, випущені у Новочеркаську (ДБЗ-1135, 1466, 1467, інв. 12507),
250-рублеві, випущені у Ростові (ДБЗ-105, 1133, 1472, вст.8978–2 прим.).
Грошові знаки Ростовської-на-Дону контори Держбанку вражають своїм оформленням, різноманітністю елементів: класичний античний ордер, лікторські сокирки, вази, портрети козаків, алегоричні фігури. Поступово “козацькі” сюжети почали змінюватися загальноросійськими.
30 січня 1919 р. у обіг був випущений 500-рублевий грошовий знак зразка 1918 р. із зображенням Рутенії (алегорія Росії). На алонжі його – Державний герб (двоголовий орел) і лозунг: “Россия Единая Великая Неделимая”. У колекції ХІМ зберігається 1 примірник цього знака, випущеного РКДБ (ДБЗ-1134), та 3 примірники знака, що були випущені більшовицькою владою Новоросійська у січні 1920 р. (ДБЗ-27, 161, 1491).
Обсяги емісій донських грошових знаків постійно зростали. Це було викликано тим, що донський рубль був остаточно визнаний єдиною валютою білого Півдня. Зростали і номінали грошових купюр.
У 1919 р. Ростовська-на-Дону контора Держбанку випустила грошові знаки вартістю 50, 100, 1000 та 5000 рублів. На 100-рублевій купюрі зображення отамана Єрмака замінив пам’ятник Мініну і Пожарському, а античних богинь – вітязь у обладунках (алегорія Збройних сил Півдня Росії). На 5000-рублевому знаку зображений вітязь з німбом навколо голови ( алегорія “Святого Белого Дела”), який вражає списом змія (алегорія більшовизма) на тлі Кремля. У нашій музейній збірці ця емісія представлена повністю:
50 рублів (ДБЗ- 934),
100 рублів (ДБЗ-930, 1132, 1465),
1000 рублів (ДБЗ-26, 1131, 1503),
5000 рублів (ДБЗ- 1468, інв. 1962).
У 1919 р. Головне командування Збройних сил Півдня Росії випустило білети Державного казначейства вартістю 3, 10, 50, 200, 1000 і 10000 рублів зразка 1919 р. Перша літера серії визначала місто, у якому друкувалися грошові знаки. Ця емісія представлена у колекції грошово-паперових знаків ХІМ так:
10 рублів, надруковані у Сімферополі (ДБЗ-115, 1441),
50 рублів, надруковані у Сімферополі (ДБЗ-114) та Києві (ДБЗ-1476),
200 рублів, надруковані у Сімферополі (ДБЗ-1479, 1716, вст.8978) та Феодосії (ДБЗ-113),
1000 рублів, надруковані у Одесі (ДБЗ-1516, інв. 12456/25) та Новоросійську (ДБЗ-110, інв. 1961),
10000 рублів, надруковані у Феодосії (ДБЗ-1, 109, 1519, інв. 1963).
У 1920 р. Головне командування Збройних сил Півдня Росії розпочало випуск білетів Державного казначейства номіналом у 5 і 25000 рублів, оформлених за зразком грошових знаків зразка 1919 р. Музей має 1 примірник купюри вартістю 25000 рублів (ДБЗ-939).
22 березня (4 квітня) 1920 р. головнокомандуючим Збройними силами Півдня Росії став генерал Врангель, який розпочав серію реформ стосовно землі, промисловості та фінансів. Усі вони не мали успіху і звелися до друкування все більшої кількості грошей.
У середині 1920 р. у обіг надійшли білети Державного казначейства вартістю 100, 250 і 500 рублів. Вони характеризуються спрощеним друком, ідентичністю малюнків лицевого і зворотного боків, на реверсі зображений пам’ятник тисячоліттяРосії.Відрізнялися знаки один від одного лише кольором, у залежності від номіналу. У колекції ХІМ представлені усі номінали цього випуску:
100 рублів –ДБЗ-1478,
250 рублів – ДБЗ-112, 1477,
500 рублів – ДБЗ-111, 1440, 1517, 1518, 1551.
Для стабілізації фінансової ситуації начальник фінансового управління Збройних сил Півдня Росії М.В.Бернацький висунув проект девальвації. Він замовив у Франції і Англії нові грошові знаки для обміну на девальвовані знаки. Замовлені і надруковані в Англії гроші нового зразка були отримані незадовго до евакуації військ П.Врангеля з Криму. Це були “Казначейские знаки Государства Российского” вартістю 1, 3, 5, 50, 100 і 500 рублів, датовані 1919 р. Вони не потрапили у обіг, бо до цього часу Збройні сили Півдня Росії під тиском більшовиків вимушені були залишити Кримський півострів. Купюри у 1, 3, 5 рублів є дуже рідкими, бо після взяття Криму червоноармійцями цими грошима топили котельні у Севастополі, оскільки вони були непотрібні новій владі. Музей зберігає у своїй колекції два знаки з цього випуску: 50 рублів (ДБЗ-1459) і 500 рублів (ДБЗ-1475).
19 червня (2 липня) 1920 р. донські та добровольчі грошові знаки були вилучені з обігу у Донській області і у всьому Північно-Кавказькому регіоні. У Криму вони зберігали свою платіжну спроможність до кінця 1920 р.
У музейній збірці зберігаються 68 грошових знаків Добровольчої армії, випущених протягом 1918–1920 рр. у різних містах Півдня Росії. Але ця колекція потребує подальшого детального вивчення, бо не виключає наявності фальшивих знаків.