Творча спадщина О.М. Бекетова у Харкові

З яскравої плеяди видатних митців Харківщини ім’я Олексія Миколайовича Бекетова назавжди вписане в літопис вітчизняної архітектури як приклад беззавітного служіння чистому мистецтву.

Реалізація творчої думки, знань О.М. Бекетова співпадає з бурхливим зростом державного та приватного будівництва: банки, вузи, прибуткові будинки. Всі проекти О.М. Бекетов виконував з використанням переважно класичних композицій.

Першим проектом, виконаним архітектором О.М. Бекетовим ( у 28 років) у Харкові став будинок Комерційного училища. Проект цього будинку був визнаний кращим на конкурсі. О.М.Бекетов зумів подолати недовіру Купецького товариства (замовника) до себе як до починаючого архітектора і будівельника. Як керівник будівництва, О.М. Бекетов обрав собі лише одного помічника-студента третього курсу Технологічного інституту. У 1891 році будівництво було завершено по вулиці Німецькій (зараз Пушкінська, 77-це будинок Національної юридичної академії).

Наступним проектом стала бібліотека на півтора мільйона томів з галереєю відомих людей та нумізматичним музеєм. За 10 місяців О.М. Бекетов з успіхом закінчив цей проект, і в 1894 році наукова рада Академії мистецтв присудила йому звання академіка архітектури із зарахуванням його до числа дійсних членів Академії. За цим проектом у Харкові було побудована у 1899 р. громадська публічна бібліотека (зараз – наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка по провулку Короленка,18).

У 1895 р. О.М. Бекетову було запропоновано виконати проект Земельного банку. Результатом ретельного вивчення принципів побудови банків став пишний як з технічної, так і з художньої точки зору проект. Будівництвом керував сам О.М. Бекетов. Зараз – це Автотранспортний технікум на майдані Конституції,28.

Наступним великим проектом стала будівля Судових установ у 1902 р. (нині Касаційний суд на майдані Руднєва, 36). Труднощі проектування були пов’язані з рівнем річки Харків, який був на одному рівні з будівельним майданчиком. Тому проводився осушувальний дренаж цокольного поверху. О.М. Бекетов відстоював свої архітектурні ідеї перед головним архітектором юстиції Петербурга. За малюнками та шаблонами О.М. Бекетова виконувалися і всі меблі в приміщенні.

Для виконання великої кількості замовлень О.М. Бекетов створив і очолив приватне проектне бюро. За його проектами були побудовані приватні садиби на замовлення заможних харків’ян, які і досі збереглися. Це будинки, що розташовані за адресами: вул. Дарвіна № 13, 21, 23, 37, вул.. Раднаркомівська № 10 і № 13, вул. Скрипника, 7, вул. Ольмінського, 11, вул. Карла Маркса, 17, вул. Революції, 8.

У цей же час був збудований будинок Кредитного товариства з магазином (вул. Рози Люксембург, 20). О.М. Бекетов був не сторонній до благодійності: у 1896 році він безкоштовно склав проект будівлі жіночої недільної школи Х.Д. Алчевської (вул. Раднаркомівська,9).

О.М. Бекетов не уникнув впливу модерна, запроектував кілька будівель в цьому стилі (здебільшого, це примхами замовників). Це Московський торгівельний банк, побудований у 1889 р. (майдан Конституції, 26), Волзько-Камський банк, 1907 р. (нині театр ляльок ім. Афанасьєва на майдані Конституції, 24), Азовсько-Донський банк, 1914 р. (майдан Конституції, 18). А також будинок анатомічного театру для вищих жіночих медичних курсів, 1910 р., розташований на вул. Громадянській, 9.

У 1906 р. О.М. Бекетов разом зі скульптором Адріолетті запроектував композицію пам’ятника В.Н. Каразину, який і зараз стоїть біля фасаду Національного університету.

Одна з найкращих будівель О.М. Бекетові – НДІ мікробіології, вакцин та сироваток ім. І.М. Мечнікова, у минулому-Харківське медичне товариство з бактеріологічним інститутом (вул.Пушкінська,14). У створенні проекту О.М. Бекетову допомагали медичні спеціалісти, бо споруда мала вміщати багато, правильно розташованих лабораторій, актовий зал, наукову бібліотеку, редакцію журналу, зал правління, анатомічний театр та ін. приміщення.

Серед дореволюційних проектів О.М. Бекетова виділяються також будинки соціального призначення та учбові заклади. Це, зокрема, притулки для дворян-сиріт та літніх дворян, 1915 р., вул. Пушкінська, 84 та вул. Чайковського, 4). Зараз це – факультет криміналістики Юридичної академії та НДІ грунтоведення та агрохімії. Також – відділення Олександрівської лікарні, 1913 р., тепер лікарня (вул. Малиновського, 4), Вищі жіночі курси, 1915 р. (вул. Мироносицька, 92), Комерційний інститут, 1916 р. (вул. Артема, 44) – нині корпуси Технічного університету сільського господарства.

Серед післяреволюційних проектів виділяються Електротехнічний корпус ХПІ, 1929 р. (вул. Фрунзе, 21). Проект готувався 7 років у 3-х варіантах (стиль класичний був замінений на конструктивізм) і був одним з найкращих у СРСР за зручністю планування та внутрішньому технічному обладнанню. У 20-30-ті роки О.М.Бекетов склав проект житлового комплексу по вул. Червоноармійській, 8/10, реконструкції Будинку товариства робітників (зараз ПК “Металіст”) та Державного банку на майдані Театральному, брав участь у конкурсах на проект Держпрому, Університету (затверджений Наркомпросом), Будинку кооперації на майдані ім. Дзержинського, Червонозаводського театру, Палацу техніки Південної залізниці (І премія), комплексу будівель Сільськогосподарського інституту у сел. Рогань (І премія). На жаль, останні проекти не були втілені у життя, хоча і отримували перші премії.

У 1939 р. О.М. Бекетов отримав звання доктора архітектури, заслуженого діяча мистецтв УРСР, дійсного члена Академії архітектури СРСР, викладав у Харківському технологічному інституті, Харківському інституті інженерів комунального господарства, Харківському художньому інституті. За проектами О.М. Бекетова побудовано більше ста монументальних громадських та житлових будинків у багатьох містах, та 40 з них – у Харкові, що стали перлинами самобутнього образу нашого міста.

В колекції ХІМ зберігаються рідкісні меморіальні речі О.М. Бекетова: трубка для паління (Р-328), мундштук (ДР-501), крісло (ДР-39), диван (ДР-38), коробка з фарбами (Р-327), підставка для паперу (ДР-637). Відомий фотограф О.М. Іваницький зробив кілька знімків видатного архітектора і його оточення: портрет О.М. Бекетова (інв.№ 5126), кабінет О.М. Бекетова у будинку по вул. Раднаркомівській,10 (НВФ-9300), фото няньок, гувернанток-француженок, які виховували дітей О.М. Бекетова (НВФ-9310, ОФ-29054, 29055). Рідкісним і ціним є для нас каталог робіт О.М. Бекетова (КБ-5323) 1939 р. харківського видання, бо там представлені будинки архітектора у первісному (до руйнувань під час Великої Вітчизняної війни) вигляді. Така колекція і наявність будинків архітектора у місті дає підставу для проведення комплексних, тематичних екскурсій у ХІМ, і для створення пересувних виставок.