Розвиток музейної справи на Харківщині у 2006 році

Сучасна музейна мережа Харківщини має багатопрофільний характер, складається із закладів різноманітних за статусом, типом, формою власності: історичних, мистецьких, літературних, меморіальних, етнографічних.

Станом на 1 січня 2007 року у Харківській області працювали 109 музеїв: 24 музеї, колекції яких віднесені до Державної частини музейного фонду України та 85 музеїв, створених при організаціях та установах. Крім цього успішно працюють 6 філій.

Найголовнішим досягненням музейної справи в області цього року – є відкриття нової сучасної експозиції літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди, що відчинив свої двері 19 травня 2006 року.

У грудні минулого року колектив музею за створення концепції експозиції був нагороджений Міжнародною літературно-меморіальною премією Г.С. Сковороди.

2006 року після капітального ремонту відкриті для відвідувачів три експозиційні зали Ізюмського краєзнавчого музею, який не працював протягом 10 років. У грудні рішенням сесії Ізюмської міської ради була затверджена Програма розвитку Ізюмського краєзнавчого музею на 2007 – 2009 роки.

За рахунок субвенцій з обласного бюджету проведено капітальний ремонт будівлі Куп’янського краєзнавчого музею. У ході ремонту розширені площі для експозицій та господарської діяльності, побудовано внутрішні східці, проведено водопостачання та водовідведення.

Поточні ремонти були проведені також у Харківському історичному, Харківському художньому, Харківському літературному, Чугуївському художньо-меморіальному музеях та краєзнавчих музеях Золочівського, Балаклійського, Барвінківського районів.

Все це дозволило зробити роботу музеїв області більш ефективною. Протягом 2006 року музейні заклади відвідало 912 тисяч осіб, що майже на 35 тисяч більше ніж 2005 року. Лідером у цьому напрямку є Харківський історичний музей, який, незважаючи на обмежені експозиційні площі, відсутність повнопрофільної музейної експозиції, прийняв у звітному році понад 241 тисячу відвідувачів. Серед районних краєзнавчих музеїв як і у 2005 році попереду Барвінківський музей, який відвідало понад 32 тисячі осіб.

Крім стаціонарних експозицій у звітному році для харків’ян, мешканців та гостей міста і області було створено 371 тимчасову та пересувну виставку.

Першість належить Харківському художньому музею, співробітниками якого було відкрито 68 виставок. 48 виставок оглянули харків’яни і гості міста у Міській художній галереї ім. С.І. Васильківського. Активно виставкова робота велася Балаклійським краєзнавчим музеєм, у якому створено 27 виставок.

Активізували свою діяльніть музеї області і в інших напрямках науково-освітньої роботи.

2006 року виповнилося 120 років від дня заснування Харківського міського художньо-промислового музею. До цієї дати Харківським художнім музеєм було проведено низку заходів, серед яких науково-практична конференція і презентація 5 виставок.

У квітні 2006 року в Харківському історичному музеї пройшли ХІІ Сумцовські читання, присвячені 15-річчю Незалежності України.

Помітною подією в музейному житті Харкова стало також проведення круглого столу “Страшна правда голодомору” на базі Харківського історичного музею, присвяченого подіям голодомору 1932-1933 років в Україні, в якому взяли участь співробітники Державного архіву Харківської області, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, редакції Харківського тому “Реабілітовані історією”, очевидці подій.

Значний резонанс викликало видання книги “Столиця відчаю”, присвячена голодомору 1932-1933 років на Харківщині, упорядником якої є директор Валківського краєзнавчого музею Поліщук Т.В. Презентація книги відбулася в рамках виставки “Розгойдані дзвони пам’яті”, під час круглого столу у Харківському історичному музеї, у Харківському прес-центрі “Статус-кво” (для журналістів українських та зарубіжних ЗМІ).

Науковими співробітниками музеїв продовжено вивчення актуальних проблем історії та культури Слобожанщини. Результатом цієї роботи стала підготовка та публікація у наукових, науково-популярних збірках та періодичних виданнях 196 наукових статей і публікацій.

Найбільш плідно у цьому напрямку працювали Харківський історичний (45 публікацій), Харківський художній (24) та Барвінківський краєзнавчий (32) музеї.

Продовжують зростати музейні колекції.

На 1 січня 2007 року кількість предметів основного фонду, що зберігаються в музеях Харківської області становить 418223 предмети. Протягом року надійшло 7439 предмети, що на 933 більше ніж у 2005 році. Найбільшу кількість експонатів зібрано у історико-археологічному музеї “Верхній Салтів” (1529), на 1322 предмети поповнилася колекція Харківського історичного музею.

Але поряд з цілою низкою позитивних тенденцій у музейній справі області спостерігаються явища, що свідчать про нестабільність процесів, що відбуваються у регіональному музейництві.

Унаслідок складної економічної ситуації, обсяг коштів, що виділяються на розвиток музейної справи не задовольняє їх реальних потреб і не сприяє їх ефективному розвитку. Обсягів видатків з обласного та місцевих бюджетів на утримання музейних закладів вистачає лише на оплату праці, енергоносіїв, та комунальних послуг. Не вистачає коштів на поповнення музейних фондів, реставрацію музейних предметів, проведення ремонтно-реставраційних робіт, встановлення сигналізації, оновлення музейного обладнання. Так, наприклад, на 1 січня 2007 р. з 42 музейних будівель 21 потребують капітального ремонту (проти 19 у 2005 році).

Більшість музейних приміщень не відповідають встановленим нормам, потребують здійснення термінових заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази, створення умов для збереження пам’яток Музейного фонду України. Фондосховища або зовсім відсутні, або не відповідають вимогам Інструкції з обліку та збереження музейних предметів. Наприклад, Люботинський музей не має приміщення взагалі, що є порушенням Закону України “Про музеї та музейну справу”, Валківський краєзнавчий музей від заснування не має приміщення для експозиції, приміщення Богодухівського музею не опалюється. Недостатнє фінансування не дає можливості придбати і встановити у приміщенні  Харківського історичного музею необхідне обладнання для освоєння фондосховища, закінчення капітального ремонту і реконструкції внутрішнього простору будівлі та створення стаціонарної експозиції.

Серйозну загрозу збереженню експонатів становить ситуація, що склалася у філії Харківського історичного музею – музеї "Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років". Через низку суттєвих будівельних недоліків постійно протікає стеля. Вода затікає на електрощити та вимикачі світла, через неполадки у системі опалювання температура повітря у зимовий час не підіймається вище 7-10 градусів. Наслідком є руйнація музейних предметів і вже призвело до створення аварійної ситуації у будівлі у листопаді 2006 року, коли стався частковий обвал стелі.

Обсяги фінансування впливають і на кадровий склад. У ряді музеїв працюють 1-2 співробітники, що негативно впливає на можливості музеїв якісно виконувати всі види музейної діяльності. Так у Первомайському, Ізюмському, Богодухівському, Золочівському, Люботинському, Печенізькому, Лозівському краєзнавчих музеях облік музейних предметів ведеться на рівні книг надходжень, інвентарні книги у цих музеях відсутні. Наукова інвентаризація у повному обсязі протягом звітного року здійснювалася тільки обласними та міськими музейними закладами, а також Балаклійським, Красноградським, Валківським, Дворічанським, Барвінківським районними музеями та Чугуївським художньо-меморіальним музеєм І.Ю. Рєпіна.