Сучасний музейний заклад: проблеми вивчення, збереження та популяризації національної історико-культурної спадщини
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Однією з найважливіших функцій сучасного музею є науково-освітня функція, що припускає активне використання музейного простору з освітньою метою.
Досить тривалий період музейно-освітня діяльність здійснювалася в рамках інформаційно-пропагандистської роботи в руслі пануючої ідеології. Музей розглядався скоріше як придаток, а не рівний партнер освітніх установ.
Сучасні умови життя суспільства, зміна інтелектуальних, моральних , світоглядних орієнтирів молодого покоління вимагають інших підходів як до освітнього процесу в цілому, так і до діяльності музею в цьому напрямку.
Сьогодні система освіти припускає існування варіативних, у тому числі альтернативних, освітніх схем, багаторівневої моделі змісту навчання, гнучкість і динамічність навчальних програм і педагогічних технологій. У цих умовах змінюється характер, спрямованість і зміст музейно-освітньої діяльності. Особливо актуальною стає проблема інтеграції музейного середовища й освітньої системи, їх ефективного, цілеспрямованого й науково обґрунтованого співробітництва.
Важлива роль у цьому процесі належить музейній педагогіці, що цілком обґрунтовано визнана самостійним напрямком науково-практичної діяльності музею. Однією з найважливіших її завдань є розробка загальної стратегії й тактики науково-теоретичних і методичних основ взаємодії освітніх установ і музейних структур. Роль організатора й координатора музейно-педагогічного процесу на різних рівнях успішно виконує музейний педагог, як показує досвід ближнього й далекого зарубіжжя.
Необхідною умовою й важливим напрямком інтеграції освітнього процесу музею й навчальних установ є розробка й апробація музейно-педагогічних і музейно-екскурсійних програм з урахуванням специфіки музейних колекцій, регіональних особливостей, навчальних програмам освітніх установ. Музейно-педагогічні програми дозволяють об’єднати всі щаблі освітнього процесу, скоординувати мету, зміст, бажані результати освітньої й виховної діяльності музею й навчальних закладів. При моделюванні подібних програм важливо використати досвід як викладачів навчальних закладів, так і працівників музею.
Спільних зусиль педагогічних і музейних підрозділів вимагає координація раніше діючих та розробка нових форм і методів організації освітнього процесу в музейному просторі. Особлива роль у ньому приділяється експозиції (постійній, тимчасовій, дидактичній...). Досить тривалий досвід переконує, що найбільш ефективними формами педагогічної роботи на експозиції є: екскурсія, екскурсійні цикли й цикли занять. Вони можуть проводиться у вигляді уроку-екскурсії, екскурсії-подорожі, екскурсії-гри... Особлива роль приділяється дидактичним виставкам у просторі постійної експозиції, у спеціальних виставочних залах музею й приміщеннях музейно-педагогічних служб. Потрібним сьогодні є використання й таких традиційних освітніх форм як лекції, семінарські й практичні заняття, практикуми й ін. у музейній аудиторії й фондах.
Разом з тим, серйозної корекції вимагають методи й методичні прийоми їхнього проведення, введення в контекст навчальних матеріалів інформації, що втримується в різноманітних музейних предметах з урахуванням нових педагогічних технологій. Багатофункціональний музейний простір дозволяє апробувати найрізноманітніші освітні методи: умовно-пасивні, активні й інтерактивні. Сприятливі умови створює використання в освітньому процесі медиатеки (слайдотека, бібліотека, аудио- і відеотека, комп'ютерні, мультимедійні програми тощо). Вони забезпечують поглиблені інформаційні потреби учнівський молоді, оптимальне використання інтерактивних методів навчання. Таким чином, сучасний музей займає сьогодні усе більше стійкі позиції в освітній системі, інтегруючи на практиці найбільш передові музейно-педагогічні технології.