Сучасний музейний заклад: проблеми вивчення, збереження та популяризації національної історико-культурної спадщини
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Соціально-економічні перетворення в Україні в 90-х роках – одержання державної незалежності, зміна цінностей суспільно-історичного розвитку, орієнтування на гуманістичні та демократичні принципи в усіх сферах людської життєдіяльності – викликали до життя “широкий інноваційний потік”.
Харківський регіон в 90-ті роки зберіг свої позиції найбільшого освітянського центру України, де всі процеси, пов’язані з реформуванням системи освіти, здійснюються найбільш послідовно, глибоко і всеосяжно.
Комплекс заходів, що послідовно здійснювався протягом 90-х років навчальними закладами, постійна увага керівництва міста та області до питань освіти, підтримка всіх інноваційних пошуків харківської викладацької спільноти дали змогу зберегти освітню систему Харківського регіону і розпочати її відродження вже на принципово нових засадах, пов’язаних із процесами переходу суспільства від індустріальної до інформаційної ери розвитку.
У Харкові в 90-х роках було не лише відновлено функціонування мережі навчально-виховних закладів, яка повністю задовольняла освітні запити населення, але й відбулося її істотне реструктурування. З’явилися навчальні заклади нового типу, які вели напружені пошуки інноваційних підходів до навчально-виховного процесу. Серед загальноосвітніх навчальних закладів, що голосно заявили про себе як новаторські, в цей час є: гімназія № 45, ліцей “Професіонал”, 27-й фізико-математичний ліцей, спеціалізована економіко-правова школа Народної української академії, середня школа № 24 та ін.
Відбувся процес оновлення державного змісту освіти, переходу до 12-ти бальної системи оцінювання знань школярів. Водночас в усіх навчальних закладах забезпечуються можливості як для державного, так і варіативного компоненту освіти. Варіативну частину навчальних планів забезпечували на кінець десятиріччя понад 200 авторських програм, узгоджених з Головним управлінням освіти та науки обласної державної адміністрації. Саме на зламі століть розпочався перехід до 12-річної системи навчання. У 2000 р. до першого класу було прийнято шестирічних дітей, яким належало пройти шлях повної загальноосвітньої підготовки протягом 12 років.
Значно зростає увага до проблем підвищення престижу освіти і освіченості, до виявлення здібних і талановитих дітей і створення для них оптимальних умов навчання. Цьому сприяє поширення шкільних, районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних предметних олімпіад, конкурсів, турнірів, діяльність Малої Академії наук. Досить сказати, що тільки на заключному етапі сесії Малої Академії наук у 2000 р. з науковими доповідями виступили більш ніж на 40 секціях понад 600 учнів Харкова і області.
Відбулися також зміни в системі вищої освіти Харківщини. В умовах зростання автономії ВНЗ, інтенсифікації та демократизації освітянського простору значно підвищилася роль Ради ректорів Харківського регіону. Саме вона разом з Головним управлінням освіти і науки практично спільними зусиллями відпрацювала стратегію розвитку вищої освіти Харківщини на прийдешнє століття.
Уже з середини десятиріччя розгортається цілеспрямована система структурних змін в вищій освіті регіону на шляху оновлення змісту освіти, створення нових факультетів, кафедр, спеціальностей, формування навчально-наукових комплексів, більш мобільної та гнучкої системи фінансування.
Визначною подією для регіону стало створення першого в Україні навчально-наукового експериментального комплексу, до складу якого ввійшли НТУ “ХПІ” – як гігант підготовки інженерних кадрів, Харківський гуманітарний інститут “Народна українська академія” та комп’ютерний ліцей “Професіонал”. Метою існування комплексу стала спільна діяльність по гуманізації та гуманітаризації освіти, відпрацювання нового освітнього модуля безперервної освіти.
Наприкінці 90-х років в лідери впровадження дистанційної освіти впевнено входить ХНУРЕ (Харківський національний університет радіоелектроніки). Поява навчальних закладів небюджетного фінансування дала суттєвий поштовх для перегляду можливостей подальшого фінансування освіти. Виникла нова категорія студентів – “контрактники”; значно поширився спектр платних освітніх послуг.
Отже, слід відмітити, що зміни, які відбулися в освітньому просторі Харківщини протягом 90-х років заставили з оптимізмом дивитися в день прийдешній, будувати плани подальшого розвитку освіти, спрямованої на формування високоморальної, соціально зрілої, освіченої, інтелектуально розвинутої та професійно компетентної особистості, здатної успішно реалізувати свої творчі потенції в наступному столітті.
Під час побудови виставки в ХІМ “З вірою в серці”, присвяченої 15-й річниці Незалежності України були представлені, в розділі “Освіта”, різнопланові експонати нововведень, які більш глибоко і комплексно можуть висвітлити інноваційні системи в освіті, та розвиток освіти на Харківщині. Це: план-схема безперервної освіти, починаючи від дитячого садка до вищих навчальних закладів, на основі Народної української академії; передові розробки приватного дитячого “ясла-садка” “Декарт” Дзержинського району м. Харкова; комплексний підручник з ядерної фізики проф. ХНУ ім. В.Н. Каразіна І.І. Залюбовського; фотоматеріали провідних ВНЗ Харківщини та ін. Актуальна на цей час тема інноваційних нововведень в галузі освіти повинна знайти своє місце в експозиції ХІМ з сучасного періоду історії України та Харківщини.