Видатний український композитор А.Л. Ведель у Харкові

У сузір’ї славетних імен, які жили і працювали у Харкові, одне з найпочесніших місць належить видатному українському композитору, хоровому диригенту і співакові Артему Лук’яновичу Веделю. Народився А.Л. Ведель у Києві (точна дата невідома). До 1787 р. навчався у Київській академії, був солістом (пізніше регентом) хору і першим скрипачем студентського оркестру. З 1787 р. – регент і капельмейстер капели московського генерал-губернатора. У кінці 80-х років 18 ст. він повернувся до Києва, де у 1790 р. познайомився з корпусним генералом А.Я. Леванідовим, який запропонував композитору організувати капелу. Ведель також зібрав у Києві хор “из солдатских детей и вольных людей” и керував ним.

Через деякий час А.Я. Леванідов був призначений генерал-губернатором Воронезького і Харківського намісництв і, за свідченням В.І. Ярославського, “…влітку 1796 р. прибув у Харків. З ним приїхали регент Ведель, композитор і капельмейстер Цих і кілька півчих, у складі яких був Петро Турчанінов”. У Харкові генерал-губернатор продовжував підтримувати композитора. А.Л. Ведель працював капельмейстером вокальної музики у Казенному училищі, керував губернаторським хором. Він створював нові музичні твори, які відзначалися глибокою експресією, були спрямовані на розкриття змісту молитв, поєднували естетичні традиції вітчизняного хорового концерту з характерним для нього органічним зв’язком слова і музики. Як відзначила кандидат мистецтвознавства О.В. Кононова “Творчість А. Веделя, як одного з творців нового стилю в даному жанрі, стала завершальним етапом у процесі еволюції так званого “єкатерининського” концерту. Набуваючи все більше нових рис, музична мова цих творів наближала їх до світських жанрів, призначених для виконання поза церковними стінами. Частково цим і пояснюється не лише незмінна популярність хорового мистецтва у Слобідській Україні, яка розвивалася в ногу з часом, а й керівництво А. Веделем приватними капелами (крім учнівського хору). Ця обставина, без сумніву, сприяла ширшому і міцнішому запровадженню його естетичних принципів і включенню власних творів до репертуару домашніх капел, ритуалу церковної служби.”

Церковні хорові концерти А.Л. Веделя за своєю виразністю і мелодійному колориті наближені до українських народних пісень. Сам композитор мав прекрасний тенор. Один з його учнів, П. Турчанінов залишив захоплені спогади про свого вчителя: “Ведель з таким смаком і почуттям співав, що всі, а особливо я, дивувалися і зачаровувалися його співом. Коли Ведель співав, то він сам і вся церква обливалася сльозами…в очах його під час співу відображалося щось небесне, невимовне”. У окремих творах композитора, особливо у тенорових соло, відчувався вплив українського романсу. Відомо, що у Харкові і в кінці ХІХ ст. все ще звучали у церквах концерти А.Л. Веделя.

Незважаючи на короткочасність перебування композитора у нашому місті (за одними даними він залишив Харків у 1797 р., за іншими у 1798 р.), ім’я А.Л. Веделя необхідно достойно увічнити в історії Харківщини. Перш за все це повинно знайти відображення в науково-експозиційній та науково-освітній роботі музею. У експозиції цього можна досягти шляхом яскравого образного відтворення музичного життя Харкова у 18 ст. У науково-освітній роботі доцільно буде організувати тематичні лекції з історії музики 18 ст., вечори пам’яті композитора, “Музейну музичну вітальню”, вечори-зустрічі колекціонерів платівок для прослуховування класичної музики та ін.