Олексій Миколайович Бекетов – живописець

Творча спадщина О.М. Бекетова не обмежується архітектурними спорудами нашого міста. Значним є також його доробок як художника-пейзажиста, і це є закономірним, адже архітектурна бу­дівля потребує тонкого і вдумливого розташування її у міському, курортному, приморсь­кому середовищі, оточенні малоповерхової забудо­ви невеликого містечка. Для цього треба бути дуже уважним до характеру атмосферних явищ, рельєфу місцевості, а також краси рослин і квітів, які стилізовані декоративним чуттям художника-архітектора, перетворюються на вишукані ліпні прикраси фасадів будинків та оздоблення інтер'єрів.

Широко відомо, що у всіх архітекторів на рівні пошуку ідеї проекту рисунок, живопис, навіть скульптура складають так звану “творчу кухню”, де шліфуєть­ся відчуття пропорції, гармонії, кольору, композиції, об'єму та простору. Саме від ступеню оволодіння подібними “інструментами” і залежить майстерність зодчого, його професіоналізм і якість творів архітектури. Саме у цьому поєднанні і полягала суть життя та творчості О.М. Бекетова. Ми не можемо точно стверджувати, не маючи його авторських свідчень, але нам видається, що, займаючись живописом (про це свідчить сам характер живописних і графічних творів), Олексій Миколайович забував про свої проблеми, а коли роботу було закінчено, відчував приплив нової енергії та життєвих сил.

У живопису та графіці, виконаній “для себе”, архітектору ніхто не заважав, не давав різних “установок” та вказівок, на відміну під архітектурної творчості, де доводилося рахуватися з думкою замовника, часто непрофесійною. Саме тут вінбув “сам по собі”. Природно, що він підходив до живопису як архітектор, розглядаючи крізь призму образів у своїх полотнах та графічних листах середовище нашого проживання, як природу, так і архітектуру. У його роботах практично ніколи не було зображень людей, але їх присутність відчутно в усьому – обжитому просторі, зображенні татарського чи українського селища, човнів біля причалу чи нехитрого пристосування для ловлі кефалі.

Добра підготовка, отримана в реальному училищі у Харкові у видатного педагога Д.І.Безперчого, живописця і графіка, учня славетного Карла Брюллова, сприяла тому, що вже в юнацькі роки у О.Бекетова виявляється інтерес до оточуючих пейзажів. У приватних колекціях зберігалися акварелі Бекетова-підлітка, що вирізняються тонкою проробкою деталей, спостережливістю.

Перша персональна виставка живопису і графіки О.М.Бекетова була відкритау Будинку архітектора 1939 року, коли вся культурно-мистецька громадськість Харкова відзначала 50-річчя його творчої та педагогічної діяльності, хоча до цього його роботи неодноразово експонувались на виставках Харківської організації Спілки архітекторів України, одним із засновників якої і почесним членом вінбув.

Через тридцять років його творчий доробок, дякуючи родині художника, було представлено на виставці 1969 року в Харківському художньому музеї. Ці роботи згодом було передано до музейної колекції, І вони стали основою бекетівського зібран­ня, яке нині складає 23 роботи (дві живописних та 21 графічна). За сюжетно-тематичним змістом ці твори можна розподілити на такі групи:

Архітектурні рисунки:

Проект альтанки. Папір, акварель. 49,5x45 см, Інв. № 3496-гру

Проект великокнязівської усипальниці. Папір, акварель, 45,5x45
інв. № 3503-гру

Зал Земельного банку у Харкові. 1896, папір, туш, 22x23 см, Інв. № 350-гру

Шість стилізованих малюнків квітів. 1899, Папір, акварель, 28,4x21,5см, інв.№№ 3508-гру_; 3509-гру, 3510-гру, 3511-гру, 3512-гру, 3513-гру.

Пейзажі (слобожанські та кримські краєвиди):

Пейзаж. 1879,папір, акварель, 28x16,5 см, інв. № 3494-гру.

Хвіртка. 1892, папір,акварель, 24,5x17,4, інв. №3493-гру.

Ловля кефалі. 1892, папір, акварель, 24,5x17,4 см, інв.№3493-гру.

Бахчисарай. 1892, папір, акварель, 24,5x18,8, інв. № 3497-гру

Татарське селище. Папір, акварель, 16,8x25,4 см, інв. № 3498-гру.

Човен біля причалу. 1913, папір, акварель, 25,5x27,4 см, інв. № 3499-гру.

Хвиля. 1934. Папір, акварель, 23,5x34,7см, інв. № 3500-гру.

Околиці Алупки. 1892. Папір, акварель. 18.8x27,4. Іне.№ 3501 гру

Тихій вечір. Папір, акварель, 26,2x18,7 см, інв. №  3502-гру.

У парку. Папір, акварель, 21x26 см, інв. № 3504-гру.

Ставок. Папір, акварель, 20,4x28,5 см, інв. № 3505-гру.

Бахчисарай. Папір, олівець, 21x25,2 см, інв. № 3506-гру.

Мечеть. Картон, олія, 25,7x20,9 см, інв. № 1106-жру.

Неважко помітити, що чисельно переважають пейзажі Криму, де, після Харкова, Бєкетов найбільше будував і малював, архітектура якого є продовженням його своєрідної природи та природного ландшафту.

Уцих роботах знайшли вияв інтерес до східного зодчества (татарського, мавританського), їх колорит насичено яскравим південним сонцем, відчуттям підвищеної звучності фарб.

Архітектурні малюнки різні за манерою виконання: це проекти, детально пророблені і виписані в кольорі та рисунок тушшю залу Земельного банку у Харкові.

Окрему групу складають малюнки стилізованих квітів, виконані 1899 р. Саме в цей час у декоративній пластиці Харкова, настінних розписах, решітках, кронштейнах, металевих деталях воріт, балконів, дверей переважають елементи місцевої флори (ромашки, мальви, барвінок, дзвіночки, жовтець та інші). Це надавало архітектурним будівлям живописності і пластичності, відчуття органічної спорідненності з народним мистецтвом, Бекетов, який викладав певний час у школі М.Д.Раєвської-Іванової, добре знав про цей інтерес до місцевої рослинності, прищеплюваний у школі, адже її виученики потім ставали чудовими ліпниками, альфрейниками. Саме ці малюнки Бекетова є прикладом стилізації місцевої рослинності для архітектурного використання.

Слобожанські пейзажі позначено відчуттям гармонійного сполучення фарб, настроєм спокою та замилування оточуючою природою.

Живописом Бекетов займався до останніх днів свого життя, і. як пишуть свідки, за три місяця до смерті він намалював картину “Селище Південне”, дивлячись на яку не віриться, що вона написана рукою 79-річної людини. Міцність руки, молоде відчуття світу і природи, оптимізм залишалися притаманними творчості майстра впродовж всього життя.