До 75-річчя утворення Харківської області

27 лютого 1932 р. на IV позачерговій сесії Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету XII скликання було прийнято постанову “Про утворення обласних виконавчих комітетів на території Української Радянської Соціалістичної Республіки.” Були утворені Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська і Харківська області. На той час Харківська область включала чотири великі міста (Харків, Суми, Полтаву, Кременчук) та 78 районів. У тому ж році до неї були включені два райони Київської області. У 1937 р. від неї відокремилася Полтавська, а у 1939 р. – Сумська області, куди відповідно включалися 43 і 12 районів. Після утворення у 1939 р. Дергачівського району в складі Харківської області нараховувалось 33 райони.

Сьогодні територія області 31,4 тис. кв. км (5,2% площі України). Область має 27 адміністративних районів, 17 міст (найбільші з них – Лозова, Куп’янськ, Ізюм, Чугуїв), 61 селище міського типу, 1683 сільських населених пунктів.

Обласний центр – місто Харків, де живе близько 1,5 млн. чоловік.

Харківщина – один з найрозвинутіших індустріально-аграрних, наукових та культурних регіонів України.

Харківська область – лідер машинобудування України. У регіоні сформовано потужний тракторобудівний комплекс. Значне місце займають випуск енергетичного устаткування, літакобудування, верстатобудування, паливна, радіоелектронна, хімічна, фармацевтична, харчова й легка промисловість.

За обсягами реалізованої промислової продукції Харківщина посідає сьоме місце серед регіонів України. В області сконцентровано 600 промислових підприємств.

У регіоні виробляється 100% парових турбін України, більше половини кранів (козлових і мостових), понад третини тракторів, кожен п’ятий зернозбиральний комбайн, кожен восьмий відвальний плуг, кожен десятий електродвигун та генератор змінного струму.

У Харківській області зосереджено унікальний потенціал, спрямований на дослідження, розробку та виробництво лікарських препаратів.

Динаміка збільшення обсягів іноземних інвестицій в економіку Харківської області та кількості країн-інвесторів свідчить про те, що інвестиційний клімат Харківщини є досить привабливим для іноземних компаній. Пріоритетними для залучення прямих інвестицій в область є підприємства, основним видом економічної діяльності яких є: фінансова діяльність, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, операції з нерухомістю, оптова торгівля та посередництво у торгівлі, целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа. На підприємствах промисловості зосереджено більше третини прямих інвестицій області.

У нашого регіону – багата наукова спадщина і давні традиції у галузі співробітництва науки і бізнесу. Науковою та науково-технічною діяльністю у 233 організаціях області займаються 27,7 тис. осіб. Кількість докторів (1652 особи) та кандидатів наук (10108 осіб) на Харківщині складає відповідно 14,3% та 15,4% від загальної кількості по Україні.

Із Харківщиною пов’язана багаторічна історія розвитку і становлення вітчизняних наукових шкіл, добре відомих в багатьох країнах світу з різних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень.

Вона дала світові цілу плеяду талантів. Серед них видатні вчені ХХ століття: фізики Л. Ландау, К. Синельников, Б. Вєркін, астроном М. Барабашов, математики І. Архієзер і М. Остроградський, хіміки М. Бекетов і О. Палладін, біологи І. Мечников і В. Юр’єв та багато інших.

Завдяки талантові і плідній праці харківських вчених, інженерів та конструкторів на харківській землі вперше було розщеплено атом, стоворено найпотужніший радіотелескоп, розроблено гаму прискорювачів заряджених часток і запропоновані новітні радіаційні та космічні технології, унікальні установки радіолокаційного зондування атмосфери і вирощування монокристалів.

Харківська галузева наука визнана в державі й у світі завдяки розробкам найпотужніших парових і гідравлічних турбін, електрогенераторів і електричних машин, літаків і космічних приладів, виробництву двигунів і сучасної військової техніки.

Медична наука представлена такими важливими для життя людини галузями, як кріомедицина, медична радіологія, нейрохірургія, мікробіологія, ортопедія та травматологія, неврологія і психіатрія, фармакотерапія і загальна терапія.

Основу сільськогосподарського виробництва складає рослинництво і тваринництво.

За останні роки в сільському господарстві відбулися якісні структурні зрушення. Подальшого розвитку набувають господарства приватного сектору. Одне з провідних місць в народному господарстві області займають підприємства харчової та переробної промисловості.

Харківська область одна з провідних в Україні в галузі освіти. Близько 400 тисяч дітей відвідують дошкільні заклади, загальноосвітні школи, училища.

У Харкові навчаються 280 тис. студентів, із них близько 5 тис. іноземних студентів з 90 країн світу.

Система охорони здоров’я регіону налічує 154 лікарняних та 478 амбулаторно-поліклінічних закладів, у яких працюють 15513 лікарів і 30544 середніх медичних працівники.

Наукові дослідження в області медицини здійснюють 12 медичних науково-дослідних інститутів і Державний науковий центр лікарських засобів.

Харків’яни мають усі можливості для занять спортом: працюють 66 стадіонів, 973 спортзали, 29 плавальних басейнів.

Харківщина – осереддя культури Слобожанщини з багатими культурними традиціями, які мають глибокі історичні корені.

Це земля славетних Сковороди і Квітки-Основ’яненка, Васильківського й Рєпіна, незабутніх Леся Курбаса і Гната Хоткевича.

Для шанувальників культури відкриті театри, обласна філармонія, будинок органної й камерної музики, цирк, музеї, діють більше 1300 бібліотек (Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка має світове значення і містить у своїх фондах близько 7 млн. примірників).

Харківщина – місце заснування й проведення багатьох національних і міжнародних конкурсів та фестивалів.