Сучасний музейний заклад: проблеми вивчення, збереження та популяризації національної історико-культурної спадщини
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Слобожанщина здавна була відома своїми видатними діячами науки, культури, мистецтва. Почесне місце серед науковців к. 19 - п. 20 ст. належить видатному вченому ,історику, громадському діячу Д.І. Багалію (1857-1932). Пособі він залишив близько 350 наукових робіт ,більшість із них присвячена нашому краю – Слобожанщині ,тож недарма ще за життя він здобув слави невтомного літописця Слобожанщини.
У бібліотеці та фондах ХІМ збереглися численні наукові праці Д.І. Багалія, які стають у нагоді під час створення виставок, експозицій і є безцінним інформаційно-довідковим матеріалом. Серед них на особливу увагу заслуговує двотомне видання у співавторстві з Д. П. Міллером “История города Харькова за 250 лет его существования” – фундаментальна праця, що охоплює практично всі сторінки життя міста. Варто також згадати і “Історію Слобідської України” – своєрідну енциклопедію краю, що є найціннішим підручником у музейній роботі. Під час створення виставок у музеї допомагають і інші дослідження Д.І. Багалія: “Опыт истории Харьковского университета(1802-1815)”Х.,1893-1898; “Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства в 16-18 ст., собранные в разных архивах “ Х.,1886 .”Заселение Харьковского края и общий ход его культурного развития до открытия Университета “ Х.,1889; а також статті вченого, надрукованів “Харьковских календарях “(80-х рр.19 ст.),“Сборниках Харьковского историко-филологического общества”(поч.20 ст.),“Сборниках научно-исследовательской кафедры истории украинской культуры”(30-х рр.20 ст.) та “Трудах 12 Археологического съезда в Харькове в 1902 г.”
Багато цікавої інформації з життя самого вченого та людей, що його оточували міститься в “Ювілейному збірнику на пошану академіка Дмитра Івановича Багалія”, виданому УАН у 1927 році з нагоди сімдесятої річниці життя та п’ятдесятих роковин наукової діяльності.
У колекції ХІМ зберігаються унікальні фотографії з родинного архіву ,де знятий сам Д. І. Багалій та його доньки - Ольга та Наталія.
У фондах музею є також унікальний “Альбом к 100-летию Императорского Харьковского университета”, редактором якого був сам Д. І. Багалій. Альбом складається з окремих листів і містить знімки студентів, викладачів, ректорів, попечителів цього навчального закладу, і самого вченого.
Великий інтерес представляють документи ХІМ: “Лист голови Історико-філологічного відділу академіка Д.І. Багалія до М.Ф. Сумцова” 1919 р., де він запрошує останнього приїхати до Києва в Академію наук; та “Распределение лекций по историко-филологическому факультету Харьковского университета на весеннее полугодие 1887г.”, що містить інформацію за якою видно які дисципліни викладав у Харківському університеті Дмитро Іванович.
Д.І. Багалій мав великий авторитет і завжди відстоював Університетську автономію, тож не випадково у 1906 р. був обраний ректором Харківського університету. Це був досить складний період студентських виступів, і в цих умовах він зміг зберегти добрі стосунки студентства, професури, влади. Газети “Южныйкрай” за 10-і роки 20 століття із фондів ХІМ містять численні статті з цього приводу. Так, випуски “Южного края” за 1911 р. свідчать про поїздки Д.І. Багалія до Петербургу з проханням про звільнення студентів за участь у студентських виступах.
У колекції музею є також унікальний портрет Д.І. Багалія, написаний художником І.Ю. Рєпіним у 1906р., коли вчений відвідував його у “Пенатах”. Цей портрет сам Багалій подарував Харківському міському музею, щоб поповнити його колекцію. Під час Великої Вітчизняної війни портрет загубився, але з часом, був віднайдений спеціалістом з рєпінських робіт В.Н. Москвіновим та зараз є гордістю художньої скарбниці нашого музею.
Матеріали, пов'язані з ім'ям Д. І. Баталія у колекції ХІМ, потребують подальшого глибокого вивчення і можливо стануть у нагоді дослідникам життя та творчості славетного нашого земляка.