Сучасний музейний заклад: проблеми вивчення, збереження та популяризації національної історико-культурної спадщини
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Під час першої світової війни величезні втрати від дії швидкострільних гармат та кулеметів змусили війська сховатися в окопах. На заході фронт застиг і перетворився у лінію укріплень, що простягнулася від Ла-Маншу до кордонів Швейцарії. Війна перетворилася на позиційну. У цій ситуації лише танки змогли здолати загородження з колючого дроту, підійти до ворожих окопів та артилерійських позицій
Танки змінили тактику атаки – раптовість, збільшення ширини прориву. Завдяки здатності швидко зосереджуватися і можливості у багатьох випадках діяти без артпідготовки, змінилися характер і темпи бою, вони впливали і на організацію оборони.
А першими танки застосували англійці у 1916 р. 15 вересня біля села Флер-Курслет у ході битви на півночі Франції, на річці Сомі. В атаці брали участь всього 18 танків, але за кілька годин вони разом з піхотою просунулися в глиб позицій противника на 5 км на фронті такої ж ширини. Британський головнокомандувач Д. Хейг вважав, що нова зброя зменшила втрати у 20 разів і вимагав одразу 1000 машин.
Була прийнята така класифікація танків: важкі (30 т), середні (10-20 т), легкі-до 10 т. Британці надавали перевагу важким танкам. Була й інша класифікація – “самиці” з кулеметним озброєнням та “самці” з гарматним. Першим важким танком був МК I прийнятий на озброєння у 1916 р. Маса: 28 т (27 т у “самиці”) швидкість – 4,5 км\г (на місцевості –2 км\г), запас ходу-19 км. Броня: 5-11мм, озброєння складалося з двох 57-мм гармат та трьох кулеметів “Гочкіс” (на “самці”) чи 5 кулеметів (на “самиці”). Екіпаж-8 чоловік. Для водія та командира була рубка. На даху танка натягували сітку для захисту від ручних гранат. Всього було побудовано 150 МК I, по 75 “самиць” та “самців”. На початку 1917 р. з’явилися МК II та МК III (по 50 одиниць), за ними і МК IV. На останньому посилили бронювання, баки з пальним розташували поза корпусом, між задніми гілками гусениць, на вихлопну трубу встановили глушник, гусеницю зробили ширшою. Перші МК IV прибули на фронт у квітні 1917 р. і 7 червня брали участь у боях за Месин та під Камбре. З грудня 1917 р. почалося виробництво МК V, що сильно відрізнявся від попередників. На ньому встановили планетарну коробку передач системи Вільсона та спеціальний танковий двигун “Рикардо”. Відтепер машиною керував лише водій. Відмінною ознакою стали повітрязабірники по бортах. Рубку командира збільшили, а у кормі встановили ще один кулемет. Перші МК V поступили у війська у травні 1918 р., всього було виготовлено 400 (порівну “самиць” та “самок”). Наступна модифікація – МК V* (“з зірочкою”), у корпус якого вмонтували двометрову секцію. таких танків побудовано 579.
У колекції Харківського історичному музею є танк “МК V ‑композит”. Він потрапив до Червоної армія як трофей і був включений до складу Окремого запасного танкового дивізіону, що дислокувався у Харкові у 1920-1923рр., але вже у 1921 р. був встановлений на постаменті біля Лопанського мосту.