Український плакат періоду Великої Вітчизняної війни в колекції Харківського історичного музею

Протягом 1941-1945 рр. важливу роль у справі мобілізації народу на захист Батьківщини відіграв плакат, як один з найзрозуміліших, активних, масових видів образотворчого мистецтва. З перших років війни художники України проводили активну роботу по створенню антифашистських літографічних плакатів і “агіт-вікон”, які у теперішній час представляють неабияку рідкість.

У колекції ХІМ зберігаються 44 різноманітні за сюжетом українські плакати періоду Великої Вітчизняної війни, чотири з яких датуються 1941 р., вісім – 1943 р., вісімнадцять – 1944 р., чотирнадцять – 1945 р. Плакатів 1942 р. в колекції ХІМ немає жодного. Видавцями тих українських плакатів, які зберігаються у колекції ХІМ, були: Українське державне видавництво (14 плакатів), Харківське відділення Художнього фонду України (12), видавництво “Мистецтво” (11), відділ агітації та пропаганди Харківського обкому КП(б)У (2), Харківське книжково-журнально-газетне видавництво (2), Укрвидав ЦК КП (б)У (1), Київське відділення Художнього фонду України (1), Спілка радянських художників Харкова (1).

Усі плакати 1941 р. видані у Харкові. На плакатах видавництва Художнього фонду України 1941 р. «Я всегда готов по приказу рабоче-крестьянского правительства выступить на защиту своей Родины…» (худ. Д.Шавикін), “Я, гражданин Союза Советских Социалистических Республик, вступая в ряды Рабоче-Крестьянской Красной Армии, принимаю присягу…” (худ. Є.Светличний) зображено міцного, сильного, мужнього бійця, що є яскравим втіленням заклику до боротьби з ворогом. Плакати видавництва “Мистецтво” “Охороняй колгоспне майно!” (худ. В.Вовченко), “Як зіницю ока охороняй фабрики і заводи від диверсантів і шпигунів” (худ. Є. Светличний) зображають пересічну радянську людину – робітника і колгоспника, що виконує патріотичний обов’язок при охороні державного майна.

Тема визволення Харкова від загарбників знайшла відображення у плакатах “Наш Харків звільнено!” (худ. Й.Дайц), “Харків наш!” (худ. В.Савін). Плакат “Під славним містом під Києвом” (худ. К.Агніт), який присвячений визволенню міста, має оригінальну сюжетну композицію – на тлі Софійської дзвіниці стоїть, посміхаючись і запалюючи люльку, Ілля Муромець, опустивши свою могутню палицю на голову чудовиська зі свастикою. Плакат “Били й б’ємо. 1918-1943” (худ. П. Саркісян) закликає воїнів швидше звільняти рідну землю. Художник П.Супонін виконав свою роботу до 25-ї річниці Червоної Армії. Відбудові народного господарства Харкова після звільнення присвячені плакати: “Відбудовою ХЕМЗу відбудуємо наш радянський Донбас” (худ. В.Мироненко), “Повністю відбудуємо народне господарство і культуру міста…” (худ. Г. Томенко), “Харків’яни! Самовідданою працею на відбудові рідного міста завоюємо першість у соціалістичному змаганні з Києвом і Дніпропетровськом!” (худ. Г. Томенко) “Відбудуємо залізничний транспорт” (худ. П. Супонін).

Значно більше в колекції ХІМ українських плакатів, датованих 1944 роком. Партизанській боротьбі присвячений плакат «Слава радянським партизанам – народним месникам (худ-ки В.Фатальчук, О.Юнак, 1944). Великою силою емоційного впливу відзначається плакат художника В.Литвиненка “Охорона материнства і дитинства по німецькому” (текст В.Сосюри) – у чорному диму вогнищ, під наглядом конвоїра, йдуть зігнуті, закатовані жінки і діти. У плакаті Р.Мельничука “Навіки сонячно зійшов для України день свободи” (текст М.Терещенка) символічність образу дівчини-українки як уособлення визволеної України допомогла художнику передати велич перемоги. При створенні плакатів художники часто звертались до творчості Т.Шевченка, ув’язуючи сюжет з уривками його віршів та образом. В колекції ХІМ зберігається кілька таких плакатів:“…Будяки та кропива – а більше нічого не виросте над вашим трупом!...” (худ. І.Плещинський.), “Не уникнути гітлерівським людожерам справедливого суду народів” (худ. О.Довгаль). В умовах війни українські художники не забували увічнювати пам’ять видатних особистостей. До сторіччя з дня народження І.Рєпіна був виданий колажний плакат (автор Б.Липовецька), до 150-річчя з дня смерті Г.Сковороди – плакат В.Касіяна (наклад – усього 300 примірників). Знаменним дням присвячені плакати “Хай живе Перше травня” (худ. П.Супонін), “Хай живе 1 травня – день огляду бойових сил трудящих!” (худ. О.Фаєрчук), “XXVIIЖовтень” (худ. Й.Дайц). У колекції ХІМ є два плакати, надруковані у Львові: “Радісна зустріч” (худ. О.Юнак) та “Холуй німецький, кат з тризубом у дні навали заграє…” (худ. А.Резніченко, текст В.Сосюри).

Неабияку цінність мають літографічні “Агіт-вікна”, що виготовлялися у Харківських художніх майстернях. Це обумовлено їх невеликим для плакатів накладом – 1-2 тисячі примірників. У колекції музею зберігаються п’ять випусків “Агіт-вікон”: “Піклування загальне, невпинне хай оточує кожну сім’ю…” (№ 50, худ. О.Щеглов, текст Н.Забіли), “Самовіддана робота всіх радянських людей…” (№ 55, худ. Г.Томенко), “В лещатах” (№ 56, худ. О.Довгаль), “Назавжди ввійдуть в історію безприкладні трудові подвиги радянських жінок і нашої славної молоді…” (№ 57, худ. П.Супонін), “Великий шлях проробила наша військова промисловість за час з 1941 р. по 1944 р….” (№ 58, худ. Г.Томенко). “Агіт-вікно” № 19 під назвою “Щото бува, коли апетит не вгава” (худ. О.Щеглов, текст Т.Масенка), видане Спілкою радянських художників Харкова (літографія Харківського художнього інституту).

Плакати 1945 р. висвітлюють завершальний етап війни. На плакаті І.Літинського “За плач дітей, за дим руїн, за кров братерську – на Берлін!” зображено червоноармійця, який з міцно стиснутою у високо піднятій руці гвинтівкою рішуче кидається в атаку. Урочисто звучать слова М.Рильського, що є назвою плакату, підсилюючи емоційну напругу. Тема наступу на Берлін знайшла відображення і у плакаті В.Литвиненка «Піднімаються в небо пілоти», в основу сюжету якого лягли запальні строки українського поета О.Новицького. Зображення перемоги у вигляді жінки з лавровим вінком на голові бачимо на плакаті Р.Мельничука “Перемога!”. Одним з найвищих досягнень плакату останніх місяців війни є створення образу героя-переможця. Наприклад, на плакаті В.Фатальчука та О.Юнака “Нашій Армії Червоній слава, слава і хвала!” (текст І.Неходи) зображено радянського воїна-переможця, який водружає червоний прапор над рейхстагом. Над образом воїна-переможця багато працював також  художник М.Сліпченко. Один з його плакатів “Переможцям – слава!” зберігається в колекції ХІМ.

До плакатів з колекції ХІМ, виданих у 1945 р., належать також плакати художників В.Бунова, М.Молочного “Це наша могутня соціалістична Батьківщина щедрою рукою шле Радянській Україні все, що тільки можна в умовах війни…” та “Слава радянським жінкам-героїням!” художників В.Фатальчука, О.Юнака “Самовідданою роботою в тилу наблизимо годину остаточної перемоги над ворогом”, художника В. Мироненка “Хай живе і вічно процвітає УРСР – Радянська возз’єднана Українська земля, визволена Червоною Армією!”

У період 1944-1945 рр., паралельно з агітаційним плакатом, значного розвитку досяг і сатиричний плакат. Однак тепер він мав дещо інший характер: якщо в період 1942-1943 рр. художники зверталися переважно до нищівної сатири, то в 1944-1945 рр., коли ворог вже не здавався страшним, - й до гумору. Це видно на прикладі плакатів В.Литвиненка, створених у 1944 р., - “Гітлер капут” і “Що день новий мені готує?”. У тому ж році вийшли гострі сатиричні плакати К.Агніта – “Обмолот у три ціпи” і “Догрався”. В останньому художник показав розпад фашистського блоку: Гітлер грає на гітарі, на якій залишилась лише одна струна. Решта вже обірвані. Дотепний текст Д.Бєлоуса підкреслює комічність ситуації. Треба зазначити, що сатиричні плакати порівняно невеликі за розмірами, значно менші звичайних воєнних плакатів тих років і наближаються до ілюстрованих листівок.

Таким чином, колекція українських плакатів періоду Великої Вітчизняної війни висвітлює різноманітні боки життя нашої країни у воєнні часи. У колекції ХІМ представлені всі відомі українські художники, які працювали над створенням плакатів у період Великої Вітчизняної війни. Найповніше в мистецтві плакату цього періоду висвітлено її заключний етап – 32 плакати (1944-1945 рр.). На жаль, у колекції зберігаються тільки плакати видавництв Харкова і Києва. Для всебічного висвітлення боротьби українського народу з поневолювачами треба акцентувати увагу на подальшому комплектування фондів плакатами, виданими в перші роки Великої Вітчизняної війни та плакатами видавництв інших міст СРСР.