Сучасний музейний заклад: проблеми вивчення, збереження та популяризації національної історико-культурної спадщини
Тези наукових доповідей (повідомлень)
В межах будівельного котловану по вул. Сумській, 10 у Київському районі м. Харкова протягом 2006 року співробітниками ДП ОАСУ “Слобідська археологічна служба” здійснювався науковий археологічний нагляд за земляними роботами. На ділянках з непорушеним ґрунтовим шаром виявлено об’єкти археологічної спадщини (житла) другої половини XVII– XVIII століть.
ЯМА № 1. Її досліджений сектор за конструктивними особливостями та характером заповнення може бути атрибутований як частина житла. Зафіксована частина мала підпрямокутну форму розмірами 1,2 х 3,8 м. Стінки, що вдалось простежити, вертикальні, рівень основної долівки знаходиться на глибині 3,50 м від сучасної денної поверхні, в центрі знаходилось заглиблення (глибина 3,70 м від сучасної денної поверхні) прямокутної форми (0,60 х 2,8 м) з стовповими ямками по кутах (0,40 х 0,40 м, глибина 3,85 м).
ЯМА № 2. Невеликий сектор ями, що вдалось дослідити також може бути визначений як житло. Воно значною мірою зруйноване фундаментом сучасної будівлі, що перерізала його з південного боку. Частина, що вивчалась мала розміри 0,5 х 3 м, підпрямокутну форму.
Основним речовим матеріалом була побутова (гончарний посуд) та архітектурно-декоративна (пічні кахлі) кераміка. Посуд представлений переважно уламками світлих гончарних горщиків з ангобовим орнаментом, зустрічаються також морені примірники. Крім того знайдено фрагменти покришок, полумисків і мисок, макітер, глечиків. Привертає увагу археологічно цілий світлий гончарний горщик з барботином, що виявлений на дні житла № 1. Кахлі представлені уламками та археологічно цілими теракотовими коробчастими виробами з рослинним та, рідше, зооморфним орнаментом. Рідко зустрічалися кахлі, вкриті зеленою поливою. Переважна більшість їх вкрита товстим шаром побілки, на багатьох, під останньою, вже не проступає рельєфний орнамент. Тісто всіх виробів щільне, з значним відсотком піску.
Серед металевих виробів слід відмітити залізні сковорідку, ножі, залізне кільце, цвяхи різних форм та розмірів, а також свинцеву кулю. Крім того, знайдені уламки скла віконниць та пляшок, бусина, кістяний ґудзик з мідною оковкою, уламок точильного каміння.
Нумізматика представлена монетами Московської держави. Найбільш ранньою є мідна лусковидна монета Олексія Михайловича та дореформені срібні копійки Петра І і його мідні полушки. Привертає увагу копійка – хрестовик, що має гарну збереженість. Більшість монет (полушки та копійки) належать карбуванню Анни Іоанівни.
Наявність монет широкого хронологічного діапазону та товстий шар побілки на пічних кахлях дозволяють говорити про те, що житло № 1 було побудоване в другій половині – кінці XVII ст. та продовжувало функціонувати в першій половині XVIII ст., а в XIXяма, що залишились від нього, використовувалась як смітник. Житло № 2 значною мірою зруйноване та в ньому досліджений малий сектор, що не дає підстав робити узагальнюючі висновки. Більша частина жител знаходиться під вул. Сумською та продовжується в західному напрямку. Для отримання інформації про особливості будівництва жител та побуту мешканців посаду Харківської фортеці козацької доби необхідне подальше дослідження вказаних комплексів. Їх знахідка сама по собі є унікальною для Харкова, оскільки культурний шар Харківської фортеці переважно зруйнований сучасною забудовою. Наукову важливість фіксації залишків жител козацької доби на території м. Харкова важко переоцінити. Спроби отримати дозвіл у міської влади на проведення розкопок в межах вулиці Сумської не дали позитивних результатів.