Кресало з поховання № 410 Нетайлівського могильника салтівської культури

Кресала, що оздоблені бронзовими рукоятками, належать до категорії речей, котрі займають самостійне місце серед археологічних артефактів кінця Iтисячоліття н. е. Не зважаючи на недовгу історичну долю, такі кресала мають досить широкий ареал розповсюдження. Наприкінці I тис. н. е. кресалами з бронзовими рукоятками, що оформлені у одному художньому стилі, висікали вогонь у Прикам’ї, Приладожжі, Фінляндії та Скандинавських країнах (Голубева 1964, с. 115). Відносно пам’яток салтівської культури басейну Сіверського Дінця кресала з бронзовими рукоятками є надзвичайно рідкою знахідкою. Так, до останнього часу, було відомо лише одне кресало з бронзовою рукояткою, котре походить з Верхнього Салтова (Ляпушкин 1958, рис. 21). У 2004 р. експедицією під керівництвом канд. іст. наук А.В. Криганова на Нетайлівському ґрунтовому могильнику салтівської культури у похованні № 410 було знайдено ще одне таке кресало.

Поховання № 410 являє собою типове для Нетайлівського могильника поховання у звичайній ґрунтовій ямі, котре орієнтовано своєю довгою віссю за лінією схід – захід з незначним сезонним відхиленням на північ (Аз. 75°) (Иченская 1981). Глибина могильної ями сягала 3,3 – 3,45 м від сучасної поверхні. Розміри ями біля дна - 2,7 х 0,85 м. На дні ями добре фіксувалися залишки дерев'яної труни прямокутної форми, в середині якої залишки людини були представлені лише фрагментами довгих кісток ніг, котрі фіксувалися у західній частині труни. До інвентарю поховання входили: срібна арабська монета, глиняний горщик, фрагменти залізної скоби, фрагменти черешкового залізного ножа, чотири срібні бляшки під поясного ременя та залізне кресало з бронзовою рукояткою. Впритул до західного краю могили людини розташовувалась могила коня разом з кінським спорядженням (вудилами, стременами, збруйними пряжками) та господарською сокирою. Судячи з інвентарю та наявності поряд кінської могили поховання № 410 належало воїну-вершнику.

Якщо основні речі з поховання представлені типами, що добре відомі за іншими пам’ятками салтівської культури басейну Сіверського Дінця (Плетнева 1981, рис. 36, 37), то кресало є унікальним. Воно складається із залізної прямокутної пластини розміром 5,0 х 1,0 см та товщиною 0,2 см. Верхня його частина затиснута у нижній частині бронзової ажурної рукоятки, котра в плані має прямокутну форму. Розміри бронзової рукоятки – 5,2 х 2,6 см. Вона виконана засобом лиття у двосторонній твердій формі. Рукоятка ажурна, оформлена у вигляді стеблини, від якої у протилежні боки відходять дещо вигнуті догори листя. Ще два таких же самих листа з'єднують основу бронзової рукоятки з кінцями листя, котре розташовано на стеблині. Сама стеблина закінчується нерозкритим бутоном квітки, котра перетворена у петельку (Рис. 1: 1).

Оформлення рукоятки даного кресала не дозволяє віднести його до відомих за фінно-угорськими матеріалами типів кресал с бронзовими рукоятками, котрі мають антропо- або антропозооморфну форму (Голубева 1964, рис. 2, 6; Голубева, Варенов 1993, рис. 3, 4) та датуються кінцем IX– серединою XIст. Хоча загальні обриси рукояті кресала з поховання № 410 та її розміри відповідають кресалам IIгрупи, другого варіанту (Голубева 1964, с. 124, рис. 2: 12, 13) та Vгрупи (Голубева, Варенов 1993, с. 104 – 105, рис. 4: 9, 10) фінно-угорських кресал.

Кресало з поховання № 410 відноситься до більш раннього часу. На це вказує оформлення рукояті у рослинному стилі. За деталями орнаменту вона відповідає початковому етапу опанування салтівськими майстрами лотосоподібного рослинного орнаменту (Фонякова 1986, рис. 4: 1 – 3, 5, 7), котрий припадає на кінець VIII– початок IXст. (Фонякова 1986, с. 45). Такому датуванню не суперечить оформлення бляшок з поясу, котрі походять також з поховання № 410 (Рис. 1: 2, 3). За своїм оформленням вони відносяться до IIсалтівського горизонту (за А.В. Комаром), котрий починається з 790 р. (790 – 830 рр.) (Комар 1999, табл. 4, с. 144 – 145). Визначення дати карбування срібної арабської монети, що походить із цього ж поховання, допоможе підтвердити або спростувати наше датування усього комплексу.

Таким чином, кресало з бронзовою рукояткою з поховання № 410 є виробом місцевих майстрів, а не імпортом з районів, де мешкало фінно-угорське населенням. Проте виникає питання, чим викликана поява кресал із бронзовою рукояткою у населення салтівської культури, бо для салтівців характерні кресала калачеподібної форми, кресала-фібули та звичайні залізні або сталеві пластини для висікання вогню. Можливо, кресало з бронзовою рукояткою з поховання № 410 Нетайловського могильника використовувалось для висікання вогню в якихось особливих випадках, а не для побутових цілей.