Матеріали пізньої бронзової доби з поселення “Пісочин-Мобіль” в Харківській області

У вересні 2006 р. співробітниками ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба”, за участю студентів та аспірантів ХНУ ім. В.Н. Каразіна, були проведені охоронні розкопки поселення “Пісочин-Мобіль”, що розташовано на мису першої надзаплавної тераси правого берега р. Уди, на північній околиці смт. Пісочин (район “Мобіль”) Харківського району Харківської області. На момент початку дослідження пам’ятка виявилася частково зруйнованою будівельними роботами, розробкою піщаного кар’єру. В розкопі загальною площею 430 кв. м. виявлено нашарування доби пізньої бронзи (бережнівсько-маївська зрубна культура) та поодинокі знахідки скіфського часу, розкрито сім господарчих та житлових комплексів.

Основна частина виявлених на поселенні культурних залишків належить до бережнівсько-маївської зрубної культури. Цим же часом датовані господарчі ями № 2, 3, 4 та комплекси заглиблених жител № 6 та 7-7А (з них ями № 2, 4, 6, 7 пошкоджені будівельними роботами).

Плями ям проявлялися на рівні давньої денної поверхні. Заповнення складає чорний гумусований пісок, у якому траплялися нечисленні побутові залишки - кістки худоби, кераміка, кам’яні абразиви.

Яма № 2– округла у плані, циліндричної форми, діаметром 1,60 м, дно – на рівні 0,75 м від рівня давньої денної поверхні.

Яма № 3– циліндрична, діаметром 1,30 м та глибиною 0,60 м від давньої денної поверхні. Зі сходу до неї примикають дві подовжені заглиблені сходинки. У північній частині ями зафіксовано стовпову овальну у плані ямку.

Яма № 4- округла у плані, має діаметр 1,50 м, глибину від давньої денної поверхні 1 м. На дні зафіксовано підбій висотою 0,10 м, глибиною 0,20 м, на дні якого виявлено скупчення риб’ячої луски.

Яма № 6- залишки приміщення напівземлянкової конструкції глибиною 0, 40 м від рівня давньої денної поверхні. Форма у плані – округла, із напівкруглими виступами у східній та південній частинах приміщення. Загальна площа становила біля 4 кв. м (частково зруйновано).

Яма № 7-7А– комплекс напівземлянкового житла. Котлован житла (яма № 7) у плані підпрямокутної форми із заокругленими кутами. Дно зафіксовано на рівні 0, 30 м від давньої денної поверхні. Площа частини котловану, що збереглася, становить 8 кв. м. В житлі, впритул до західної стіни, знаходилась яма (№7А) циліндричної форми, діаметром 1,25 м, глибиною 1,10 м від давньої денної поверхні (0,7 м від рівня підлоги). На дні ями виявлено жертвоприношення у вигляді компактного скупчення кісток неповного скелету коня, покладених без анатомічного порядку.

Культурний шар на поселенні досягає товщини 0,45 м. Поза межами будівельних комплексів відкладення в основному концентрувалися в межах двох ділянок (площа близько 50 кв. м. та 25-30 кв. м.), де виявлено значну кількість фрагментів зрубного посуду, кісток домашньої худоби, кам’яні знаряддя праці (фрагмент ливарної форми та масивний пест).

Кераміка поселення зрубної культури “Пісочин-Мобіль” ліпна, виготовлена із глини з природнім вмістом піску, з додаванням шамоту, в поодиноких випадках – також рубленої трави. Колір зовнішньої поверхні світло-коричневий чи бежевий, рідше – сірий. Розчоси внутрішньої, чи обох поверхонь дрібнозубчастим штампом трапляються досить рідко. Форми представлені банками (69%), слабко­профільованими формами (13%) та горщиками (18%), а також одиничними знахідками стаканів, миски, гострореберної посудини, уламками двох конічних прясел.

Приблизне співвідношення орнаментованого та неорнаменто­ваного посуду становить 2:1. Заглиблений орнамент наносився прокресленням, штампуванням гладеньким штампом, наколами паличкою чи пальцьовими відбитками, штампуванням зубчастим штампом. Основна частина орнаментованого посуду прикрашена нескладними типовими для зрубної традиції композиціями: горизонтальною “ялинкою”, рядом згрупованих косих рисок, “сіточкою”, фризом із трикутників, опущених вершинами донизу тощо. На банках зустрічається наліпний валик – розділений пальцьовими вдавленнями, косими насічками чи гладенький.

Із кам’яних знарядь слід виділити фрагмент двосторонньої сланцьової ливарної форми, пест із магматичної породи, фрагмент розтиральника. Вироби із кістки представлено астрагалом.

Поселення пізньої бронзової доби “Пісочин-Мобіль”, на підставі особливостей його керамічного комплексу, може бути віднесено до наймолодших пам’яток зрубної КІС в межах пізньобронзової доби (тобто до кінця другого періоду БМЗК, за В. В. Отрощенком).

Подальші дослідження поселенських пам’яток пізньої бронзової доби східноукраїнського лісостепу і, зокрема, Харківщини, є перспективними з точки зору уточнення хронології та особливостей культурного розвитку населення регіону.