Харківський історичний музей: здобутки і перспективи

Наша сьогоднішня конференція присвячена визначній історичній даті – 15-й річниці незалежності України. І мені хотілося б зробити спробу окреслити найголовніші здобутки і проблеми з якими зіткнулися музеї зокрема, наш історичний музей за цей період.

Найголовнішій здобуток музеїв полягає в тому, що незважаючи на відсутність належної підтримки з боку держави, музейні заклади, в тому числі наш музей, продовжують утримувати важливі позиції в справі збереження духовних вартостей, гуманного ресурсу безцінної скарбниці світової та національної культури, за яку ми, музейники, відповідаємо перед нащадками і яку маємо використати для духовного розвитку всієї української спільноти.

Слід відмітити, що в Україні є певні позитивні зміни у підході держави до проведення музейної політики.

У 2000 році був схвалений Закон України “Про охорону культурної спадщини”, 18 березня 2004 року прийнятий Закон України “Про охорону археологічної спадщини”, прийняті закони України “Про затвердження Загальнодержавної програми збереження й використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки”, “Про Концепцію державної політики в області культури на 2005-2007 роки”.

Указом президента України № 680 “Про Міністерство культури і туризму України” від 20.03.2005 р. закладено основу для реформування вітчизняної пам’яткоохоронної та музейної галузі.

У плані виконання законів України та регіональної програми розвитку музейної справи Харківської області історичним музеєм поведена значна робота, спрямована на створення необхідних умов для збереження та широкого використання кращих надбань культурної спадщини Слобожанщини у справі формування у масовій свідомості високих духовно-моральних цінностей, виховання патріотизму та любові до рідного краю.

Готуючись до урочистої ювілейної дати 15–річчя незалежності України, співробітники музею успішно виконують роботу за всіма напрямами музейної діяльності.

Ми з гордістю можемо констатувати, що науково-дослідна робота у музеї піднялася на новий вищий рівень. Тільки за останні 5 років 2 співробітники музею В.С. Аксьонов і І.А. Сніжко, використовуючи матеріали музейних збірок і колекцій, захистили кандидатські дисертації і стали кандидатами історичних наук. У 2004 р. вийшов змістовний мальовничий альбом “Свята та побут Слобожанщини, співавтором якого є зав. відділу етнографії В.А. Сушко, а минулого року ми радо вітали видання наукової монографії Л.І. Бабенка “Песочинський курганний могильник скіфського часу”. Вперше був підготовлений до друку каталог робіт фотографів-художників Харкова 19 – поч. 20 ст. з колекції музею (автори Т.А.Горлова та Н.М. Іванова). Щорічно проводяться у рамках Сумцовських читань наукові конференції та окремими виданнями друкуються тези виступів. Співробітники музею щорічно беруть участь у роботі понад 20 міжнародних, всеукраїнських та міських наукових конференціях на яких виступають з доповідями та повідомленнями. Для допомоги учителям та учням загальноосвітніх шкіл у вивченні “Харківщинознавства” тільки минулого року підготовлено 58 текстів лекцій з історії рідного краю. У плані надання допомоги музеям області у підготовці до відзначення 15–річчя незалежності України розроблені методичні рекомендації “Організація наукового комплектування фондів матеріалами сучасності” (автор Т.В. Зибіна), наукові довідки “Розвиток промисловості у к. ХХ – поч. ХХІ ст.” (автор Л.Ю. Глазкова) та “Історичне значення прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року.” (автор Т.Є. Левченко). Завершується розробка науково-проектної документації виставки, присвяченої 15–річниці незалежності України.

Співробітники відділу археології продовжують наукове дослідження Верхньо–Салтівського катакомбного могильника і Нетайлівського селища салтово-маяцької культури у Вовчанському районі та стоянки пізньопалеолітичного періоду біля с. Кам’янки, Ізюмського району. У результаті проведеної роботи у минулому році було виявлено 1040 музейних предметів, які поповнили зібрання нашого закладу. А всього в 2005 р. у музей надійшло 1553 предмети основного фонду, що мають історичну і культурну цінність.

У області науково-експозиційної роботи у 2005 році були підготовлені і демонструвалися 13 виставок у музеї і 12 за його межами. У 2006 році демонструвалося у музеї 7 короткотермінових виставок і 4 за його межами. З великою відповідальністю колектив музею підійшов до створення ювілейної виставки до 15-річчя незалежності України, що має стати важливою експозиційною ланкою закладу не лише до 15 річниці незалежності України, а й вагомим здобутком у вивченні історії сьогодення Харківщини.

У області науково-освітньої роботи у 2005 році було організовано відвідування музею загальним числом 218 865 осіб, проведено 1390 екскурсій. На базі музею традиційно проходять заходи до професійного свята, тематичні зустрічі з видатними земляками, дні спеціального обслуговування відвідувачів, недільний лекторій. У 2006 р. на базі музею організовано проведення факультативних занять з “Харківщинознавства” для учнів загальноосвітніх шкіл м. Харкова.

Історичний музей продовжує надавати допомогу музеям області з усіх питань музейного будівництва.

Але, на жаль, сьогодні Харківський історичний музей повністю не може реалізувати свої можливості. Музей зміг зберегти своє найбільше багатство – безцінні колекції і кадровий склад, представлений молодими, кваліфікованими і працелюбними співробітниками. Але проявити свої здібності вони не мають можливості через ряд серйозних обставин. Найголовніша з них – вкрай обмежене фінансування. Раніше до цього підходили хоча і з жалем, але з розумінням. Однак виділення величезних коштів і ті шалені темпи будівництва філіалу, яким так гаряче опікувалися обидві владі команди, при повному ігноруванні потреб на відбудову розташованого у центрі міста історичного музею, стало образою не лише для співробітників нашого закладу, а й усіх освічених, культурних людей Харківщини.

На сьогодні у історичному музеї залишається недообладнаним фондосховище, що унеможливлює створення умов для повноцінного зберігання, наукового вивчення та комплектування музейних предметів. Відсутнє обладнання для експозиційних залів, що робить неможливим створення експозицій сучасного рівня, рівня ХХІ століття, експозицій на яких в минулі часи вчилася музейному мистецтву вся Україна, а тепер ми змушені відмовляти навіть у проходженні практики студентам, оскільки безцінні експонати, яким можуть позаздрити столичні музеї не лише України, представлені у вітринах зразка 50 років минулого століття при повній відсутності технічних засобів і сучасних інформаційних технологій.

Тільки успішне вирішення названих завдань зможе забезпечити повнопрофільну роботу закладу на належному рівні.