Конференція, присвячена 15 річниці незалежності України
Тези наукових доповідей (повідомлень)
В сучасних умовах пошуку українським суспільством виходів з кризи, що охопила всі сфери його життя, важливо визначити місце та роль музею як концентратора минулого культурно-історичного досвіду етносу.
Для цього необхідно проаналізувати механізм функціонування країни, як цілісної системи, в якій музей діє як важливий соціальний інститут. Його головна функція полягає у забезпеченні суспільства інформацією.
На сьогоднішній день зрозуміло, що кількісний показник відвідування музеїв вже не може бути основним критерієм оцінки роботи. Необхідне нове бачення методів роботи з відвідувачами (особливо з молоддю, дітьми ), яке б базувалося на наукових психолого-педагогічних засадах. Для чого люди ходять в музей? Окремі відвідувачі розглядають його як одне з місць відпочинку, інші – приходять заради цікавості, викликаної рекламою, дехто йде в музей за інформацією, необхідною для роботи, навчання, підвищення науково-освітнього рівня.
Вдало представлені експонати, цілісна в тематичному плані експозиція допомагають відтворити минулі події. Адже музейна експозиція – це організація і відтворення “видимого світу минулого”. Поняття музейної комунікації стало одним із основних інструментів теоретичного осмислення і вдосконалення форм і методів музейної діяльності.
Досвід багатьох музеїв показує, що при проведенні екскурсій для дітей найповніший ефект досягається, якщо дітям дозволити доторкнутися до експонату. Такий підхід захоплює дитину, включає в атмосферу попередньої епохи. Ця форма роботи з дітьми в поєднанні зі словом екскурсовода має своє майбутнє, адже музей – це колекція не ідей, а перш за все оригінальних предметів, світ матеріальної культури. Дитина, яка оволодіє азами музейної культури, почне розуміти, що цінність мають не лише предмети за склом музейної вітрини, але і в повсякденному житті. А це надзвичайно важливо для розуміння та збереження культурної спадщини свого народу.
Потрібно також відзначити що оглядові екскурсії в традиційному розумінні цього поняття не мають ефективності для школярів молодшого віку. Дієвою є система: невелика вступна розповідь – запитання – відповіді.
Отже, спираючись на вищеназвані форми роботи з дітьми, потрібно формувати і виховувати майбутнього дорослого відвідувача нового століття, освічену, соціальне адаптовану особистість, яка розуміє, що кожній історичній епосі властивий свій дух, свої закони, який поважає культурні здобутки попередніх поколінь.