До концепції стаціонарної повнопрофільної експозиції “Наш край у ІХ – ХІХ ст.”

1991 року Україна здобула довгоочікувану державну незалежність. Останні п’ятнадцять років виявилися досить плідними для дослідників української історії, етнографії, географії, політології та інших суспільних наук.

Велика кількість наукових праць, серйозних історичних досліджень, публікацій архівних матеріалів викликала і продовжує викликати великий інтерес з боку фахівців та тієї частини українського суспільства, для яких вивчення історії свого народу й країни становить частку їхнього буття. Особливо актуальним в наш час є регіоналізм – один із важливих чинників модерної історії України. Не залишаються осторонь й українські музейники. Історичні музеї сприяють проникненню широкого загалу відвідувачів у минуле рідного краю, дозволяють доторкнутися до культурних надбань своїх пращурів, відчути нерозривний зв’язок із минулим. Отже, в музейному будівництві також підвищується роль регіонального фактору, що є запорукою збереження самобутності, оригінальності духовної та матеріальної культури певної історичної області як однієї з ланок історії Української держави.

Харківський історичний музей – найбагатший музей на Сході України. Тривалий час Харківський історичний музей не мав стаціонарної експозиції з історії краю : попередня експозиція створена у 60-70 роки, в наслідок часткової реекспозиції в оформленні та ідейному навантаженні, і тому була демонтована на початку 90-х років. Протягом 80-90-х років була запроваджена система виставок з історії Слобожанщини, які розміщувались у двох приміщеннях по вул. Університетській, 5 та 10.

У 2003 році Харківський історичний музей остаточно переїхав до будинку по вул. Університетській, 5, в якому до 350-річчя міста Харкова планувалось створити сучасну стаціонарну повнопрофільну експозицію з історії Харківщини у 9 ст. –1917 р., основану на принципах історизму, предметності, наочності, та доступності. Велика увага надається методології висвітлення подій і явищ у їх розвиткові та взаємозв’язках, враховується вплив історичних подій у краї на формування української державності, а також пізнавальний, пропагандистський (гордість за свій край), морально-виховний, естетико-виховний та рекреаційний аспекти соціальних функцій музею.

Головними принципами побудови експозиції “Наш край у 9 ст. – 1917 р.” є історико-хронологічний та комплексно-тематичний. Експозиція базується на основі історичної об’єктивності та у відповідності до історичного профілю музею, відтворює науково-обґрунтований, предметно-документальний образ історичного розвитку краю, його найважливіші події, процеси, факти та явища як невід’ємної частини загальноісторичного процесу, зробивши основний акцент на тих рисах, які були специфічні саме для даного регіону.

Головною метою авторів є створення оригінальної експозиції на основі своєрідності, багатогранності, насиченості історії краю, а також на базі унікальних музейних предметів. Які відображають вагомі сторінки регіональної історії.

Але за браком коштів на придбання необхідного обладнання (достатньої кількості вітрин, сучасних технічних засобів), до ювілею міста у серпні 2004 р. було змонтовано та відкрито лише першу частину експозиції з історії Харківщини, яка до сьогодні є окремою експозицією “Наш край у 9 – 18 ст.”.

Дана експозиція розкриває історичні події, що відбувалися на Харківщині протягом 9 – 18 ст., починаючи з розвитку давньоруського міста Донця – одного з міст Київської Русі, зруйнованого у ХІІІ ст. монголо-татарською навалою і відбудованого слобідськими козаками–переселенцями з Правобережної та Лівобережної України, Запорожжя – у середині ХVІІ ст. як місто Харків (1654 р.) і, закінчуючи створенням Слобідсько-Української губернії зі столицею у м. Харкові (1765 р.) розкриваються наступні проблеми:

державотворення та адміністративно-політичне улаштування краю у ІХ – ХVІІІ ст.;

економічний розвиток міста, розквіт якого, зокрема торгівлі, у кінці ХVІІІ ст. зумовив появу нового герба м. Харкова: ріг достатку, перехрещений жезлом Меркурія – символом бога торгівлі;

розвиток ремесел;

грошовий обіг в Україні, і зокрема на Харківщині;

розвиток освіти;

воєнні події у ІХ – ХVІІІ ст.

Отже, залишається не висвітленим один з найбільш насичених в історії Харківщини період – ХІХ ст. – 1917 р., постає необхідність будування експозиції “Наш край у ХІХ ст. – 1917 р.”, яка буде логічно та хронологічно продовжувати вже існуючу експозицію “Наш край у ІХ – ХVІІІ ст.”, створюючи єдине органічне ціле, продовжуючи розгляд таких питань, як:

Державотворення України на прикладі Харківщини.

Адміністративно-політичний статус міста Харкова та Харківської губернії у ХІХ ст. – 1917 р. в контексті розвитку України та Російської імперії.

Економічний розвиток Харківщини.

Розвиток освіти і культури у краї.

Реформи на Харківщині.

Воєнно-політичне становище у регіоні в ХІХ ст. – 1917 р.

Суспільно-політичний та національно-культурний рухи.

Роль духовенства та аристократії в житті суспільства.

Закономірності та особливості політичних, соціально-економічних, національно-духовних змін на Харківщині в нові часи.

Музейна колекція Харківського історичного музею складається насамперед з предметів ХІХ – ХХ ст., яка налічує достатню кількість історичних матеріалів (документи, книги, монографії, фотографії, літографії тощо), етнографічних (одяг, взуття, посуд, предмети інтер’єрів, ремісничі вироби), нумізматичних, фалеристичних, меморіальних предметів, які належали видатним діячам Харківщини, предметів, пов’язаних з воєнними подіями, є достойним підґрунтям для створення експозиції з історії Харківщини ХІХ ст. – 1917 р., яка завершить будівництво стаціонарної повнопрофільної експозиції з історії Харківщини від заселення краю до 1917 року.