Конференція, присвячена 15 річниці незалежності України
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Меморіальний музей-квартира сім’ї Гризодубових розміщується в житловому будинку, де з 1921 по 1965 рік проживав Степан Васильович Гризодубов. Основу колекції музею склали предмети, документи, фотографії, книги, які належали родині Гризодубових. Облік музейної колекції почав вестися з 1980 року. Та до цього часу частина предметів, що належали родині Гризодубових були втрачені. Та й після здійснення реєстрації з колекції музею зникали предмети, документи, фотографії, облік вівся на рівні «середньовіччя».
У 1999 році музей став комунальним закладом культури, і з цього часу, ми постаралися налагодити облік на рівні необхідних вимог. На жаль, облік музейних предметів у нашому музеї ведеться у скороченому виді за методиками і інструкціями, що діють сьогодні. При наявності всього двох співробітників ця робота ведеться на стадії 2-х перших ступенів обліку: актування та реєстрація у книзі надходжень.
На сьогоднішній день ми, як і інші музеї, зіштовхуємося з проблемою комплектування фондів, тому що держава на це не виділяє грошей, а потреба, у цьому у нас існує. Деякі власники потенційних музейних предметів хочуть не дарувати їх, а саме продати, такі предмети, та на придбання них, музей не має можливості. Та є такі люди, які безкорисливо передають свій скарб в музей. Працівники й активісти музею, ведуть активну роботу для поповнення музейної колекції.
Сьогодні музей у своїх фондах нараховує більше ніж 2100 різноманітних предметів, документів, фотографій основного фонду зберігання, які належали як славетній родині Гризодубових, так й іншим відомим харків’янам, причетним до історії авіації та космонавтики. Біля 5,5 тисяч одиниць зберігання науково-допоміжного фонду, та 2900 одиниць обліку бібліотечного фонду.
Нажаль загальна площа музею, який знаходиться в 3-х кімнатній квартирі, не дозволяє облаштувати фондосховище з придатним температурно-вологістним режимом. Фондосховище нашого музею знаходиться в підвальному приміщенні, через яке проходять усі комунікаційні мережі житлового будинку. Якщо температурний режим там відносно постійний, то вологість коливається в досить великих межах і запобігти цьому ми не здатні.
Для збереження музейних предметів у нашому музеї по можливості створюються сприятливі умови. Документи сортуються і розподіляються по папках, кожній папці привласнюється номер, складається опис документів, що в ній знаходяться. Для кожної фотографії виготовляється паперовий конверт, нумізматика зберігається в спеціальних коробках, газети основного фонду зберігаються в окремих папках без прошивання, та інше.
Проблемою нашого музею є визначення оцінної і страхової вартості предметів.
З такими проблемами ми зіштовхуємося у своїй повсякденній роботі, але при цьому маємо ще і незрозумілий статус музею. У 1999 році ми були наполовину юридичною особою, а з 2000 наш музей став філією Центра культури Київського району, і втратив державну реєстрацію. Центр культури є культурно-дозвільною установою клубного типу, і музей йому, взагалі, не дуже потрібний і по профілю роботи, і по профілю фінансування. Тому у своїй роботі ми зіштовхуємося з доволі визначеною часткою не розуміння наших нестатків і потреб, як на рівні Центра Культури, так і на рівні райвиконкому.
Але, не дивлячись на всі перераховані вище труднощі, співробітники музею продовжують працювати, для збереження культурної спадщини нашого міста.