Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Наукова спадщина літописців Слобожанщини Д.І. Багалія, М.Ф. Сумцова та ін.

Конференція, присвячена 15 річниці незалежності України

Пантєлєй Олена Михайлівна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

Слобожанщина – особливий культурно-етнографічний регіон, з яким пов’язано багато цікавих подій від найдавніших часів і до сьогодення. Науковці з вдячністю звертаються до праць видатних літописців кінця 19 – початку 20 ст. Д.І. Багалія, М.Ф. Сумцова, С.А. Таранушенка та інших, які залишили нам велику наукову спадщину з історії Слобідської України, написану на багатому фактичному матеріалі.

Видатним істориком, який вніс значний внесок у вивчення історії краю, був Д.І. Багалій (1857 – 1932), який ще за життя здобув славу літописця Слобожанщини. Його фундаментальні монографії і збірники документів були присвячені історії заселення, соціально-економічному та культурному розвитку краю, творчості Г.С. Сковороди, історії  міста Харкова і Харківського університету. Вони відразу увійшли в наукове коло і привернули увагу видатних діячів культури – І. Франка, Л. Толстого, В. Вернадського, І. Рєпіна.

Однією з найкращих праць Д.І. Багалія є “Історія Слобідської України”. Це перша робота автора, написана українською мовою.

Принцип Д.І. Багалія: “Пусть источники говорят сами за себя”. Завдяки цьому ми отримали “Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства” (1887 р.), “Опыт истории Харьковского Университета” (1893- 1904 рр.), “История г.Харькова за 250 лет его существования (1855- 1905)” (1905- 1915 рр.) у співавторстві з Д. Міллером, написані на матеріалах, виявлених самим вченим у архівах, під час етнографічних та археологічних експедицій.

Праці іншого літописця Слобожанщини – М.Ф. Сумцова (1854- 1922) дещо відрізняються тематикою. Його цікавили українська література, малоросійська народна поезія, етнографія. Численні праці М.Ф. Сумцова відомі не лише в Росії, а і далеко за її межами. Серед них: “Современная малорусская этнографія”, “О свадебных обрядах преимущественно русских”, “Научное изучение колядок”, “Писанки” тощо, які зберігаються у бібліотеці та фондах нашого музею. Багато цікавих відомостей з історії нашого краю можна почерпнути у його монографії “Слобожане” ( 1918 р.)

Славнозвісним літописцем культури та мистецтва нашого краю був С.А. Таранушенко (1889- 1976). Головною темою його досліджень була дерев’яна монументальна архітектура Лівобережжя. Він систематично досліджував та вивчав житлове будівництво, Харківські околиці, фотографував старовинні хати, будинки.

Цінним внеском в історію мистецтва Слобожанщини став альбом С.А.Таранушенка “Памятники искусства”. Але серед численної творчої спадщини вченого особливо цінною є монографія “Монументальная деревянная архитектура Левобережья”, над якою він працював з 1916 по 1968 рр. Це була робота майже усього його життя, видана у 1976 р.

Три різних вчених, три різні долі... Їх об’єднувало лише одне – любов до рідного краю – Слобожанщини. На щастя, і зараз ми маємо можливість звертатися до їх наукової спадщини та вивчати те багатство, яке вони залишили нам.