Конференція, присвячена 15 річниці незалежності України
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Київські історики-краєзнавці ще в першій половині XIX ст. проявили ініціативу по створенню товариства для колективного вивчення і розповсюдження історичних знань. Ініціатором виступив видатний вчений-енциклопедист, дослідник української старовини, професор Київського університету М.А.Максимович ще у 1841 році. Але тоді, в силу деяких причин таке товариство відкрити не вдалося. Лише у кінці 1872 року, після затвердження статуту товариства міністром народної освіти, воно було відкрите і названо на честь Нестора-літописця – визначного основоположника вітчизняної історіографії.
27 грудня 1872 року в присутності сімох членів відбулися перші загальні збори нового Товариства.
В перші два роки діяльність історичного товариства була малопомітною. Але з 1874 року після приєднання його до Київського університету, змінюється склад учасників Товариства і напрямки його наукової і суспільної діяльності. Подальша активізація багатогранної діяльності Історичного товариства Нестора-літописця (ІТНЛ) сприяли прогресивні історики В.С.Іконников, А.А.Котляревський, А.М. Лазаревський та інші, які очолювали Товариство, а отримання з 1889 року щорічної урядової грошової допомоги дозволило ІТНЛ розширити свою діяльність
Члени Товариства проводили збори раз, інколи двічі на місяць. Тематика досліджень ІТНЛ була досить різноманітною і охоплювала широке коло питань вітчизняної та іноземної історії і філології. Особливу увагу приділяли вивченню історії Київської Русі і України пізньофеодального періоду (XVI-XVII ст.).
Наукові праці Товариства публікувалися спочатку в “Университетских Известиях”, а потім у “Киевской Старине” і на сторінках “Чтений в Історическом обществе Нестора-летописца”. За браком коштів видання “Чтений” не стало періодичним як планувалося. Перша книга вийшла друком у 1879 році, друга лише дев’ять років потому. Тільки з 1888 року “Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца” почали виходити щороку. Загалом з 1879 по 1914 рік було видано 24 книги “Чтений”.
Багато досліджень готувалися спеціально для ІТНЛ, або ж вперше заслуховувалися і обговорювалися на його засіданнях, а потім публікувалися переважно на сторінках “Чтений”, або потрапляли на сторінки “Киевской Старины”, київських “Университетских Известий”, “Трудов киевской Духовной академии” та ін. Так, редактор “Киевской Старины” Ф.Г.Лебединцев, який був одним із активних членів ІТНЛ, регулярно відвідував засідання Товариства, цікавився і підбирав найбільш цінні й цікаві дослідження для свого журналу. Ряд доповідей, представлених на засіданнях ІТНЛ, пізніше з’явилися в якості складової передмов до томів, що їх видавала київська “Тимчасова комісія з вивчення давніх актів”.
Члени ІТНЛ досліджували пам’ятки історії та культури, а також займалися їх охороною, виступали з публічними лекціями, брали участь в організації та проведенні археологічних з’їздів, наукових конференцій і т.п., як у Російській імперії, так і за її межами. Найбільш активними членами доволі багаточисельного Товариства були відомі вчені: А.Котляревський, В.Іконников, В.Антонович, І.Каманін, А.Лазаревський, О.Левицький, І.Лучицький, М.Владимирський-Буданов, М.Дашкевич, М.Василенко, В.Пархоменко та інші.
Отже створене Товариство в короткий період налагодило свою роботу і зробило значний внесок в розвиток історичної науки України.