Дослідження пізньосередньовічних пам’яток на Харківщині в 2006 році

В серпні 2006 року здійснено планові археологічні дослідження Цареборисівської фортеці біля с. Червоний Оскіл Ізюмського району Харківської області. Продовжено роботи в розкопі № 1 (що закладений в 2004 році). Загальна досліджена площа розкопу складає 222 кв. м. В ньому виявлено п’ять комплексів.

Яма № 1 уявляла собою невелике вогнище, заглиблене в материк з мазаними глиною та випаленими стінками і заповненням у вигляді чорнозему з прошарками попелу, вуглеців та дрібних уламків кераміки.

Яма № 2 за конструктивними особливостями може бути визначена як залишки бані. В ямі досліджено дві печі, мазані глиною, долівка одної з них вимощена цеглою, в другій – зафіксоване скупчення каміння.

Яма № 3, схоже, є слідом від великого дерева, оскільки вона неглибока, не має чітких контурів, в ній зафіксований вертикально розміщений шматок деревини.

Яма № 4 – це житло – землянка рубежу 16 та 17 століть з піччю-кам’янкою та передпічною ямою. На другому етапі функціонування городища (друга половина 17 ст.) западина цього комплексу використовувалась як смітна яма.

Яма № 5 – житло – землянка другої половини 17 століття. Воно мало підквадратну форму з довгим входом та сінцями. На нижній сходинці виявлений скарб монет (переважно білонові соліди).

На території м. Харкова в межах будівельного котловану по вул. Сумській, 10 у Київському районі здійснювався нагляд за земляними роботами. В ході нагляду старшими науковими співробітниками ДП ОАСУ „Слобідська археологічна служба” Задніковим С.А., Окатенком В.М. та Пеляшенком К.Ю. виявлено залишки житлових споруд другої половини 17 – першої половини 18 століть в липні 2006 року. Восени проведено рятівне дослідження частин знайдених об’єктів (жител), що знаходились в межах будівельного котловану.

Яма № 1. Її досліджений сектор за конструктивними особливостями та характером заповнення може бути атрибутований як житло. Зафіксована частина житла мала підпрямокутну форму розмірами 1,2 х 3,8 м Стінки вертикальні, рівень основної долівки знаходиться на глибині 3,50 м від сучасної денної поверхні, в центрі знаходилось заглиблення (глибина 3,70 м від сучасної денної поверхні) прямокутної форми (0,60 х 2,8 м) з стовповими ямками по кутах (0,40 х 0,40 м, глибина 3,85 м) В житлі знайдено численні уламки побутової кераміки, скупчення кахлів, залізну сковорідку, ножі, цвяхи, свинцеву кулю та археологічно цілий світлоглиняний горщик з ангобовим орнаментом.

Яма № 2. Невеликий сектор ями, що вдалось дослідити також може бути визначений як житло. Воно значною мірою зруйноване фундаментом сучасної будівлі, що перерізала його з південного боку. Частина, що вивчалась мала розміри 0,5 х 3 м, підпрямокутну форму, глибина – 2 м.

Основним речовим матеріалом була побутова (гончарний посуд) та архітектурно-декоративна (пічні кахлі) кераміка. Посуд представлений переважно уламками гончарних горщиків світлих кольорів з ангобовим орнаментом, зустрічається також морені примірники. Кахлі представлені уламками та археологічно цілими теракотовими коробчастими виробами з рослинним та, рідше, зооморфним орнаментом. Рідко зустрічалися кахлі вкриті зеленою поливою. Переважна більшість їх вкрита товстим шаром побілки, на багатьох під останньою вже не проступає рельєфний орнамент. Тісто всіх виробів щільне, з значним відсотком піску.

Серед металевих виробів слід відмітити залізні сковорідку, ножі, залізне кільце, цвяхи різних форм та розмірів, а також свинцеву кулю. Знайдено також скло віконниці та пляшки, бусину, кістяний ґудзик з мідною оковкою, уламок точильного каміння. Нумізматика представлена монетами Московської держави.

В ході робіт 2006 року отримано різноманітний речовий матеріал кінця 16 – 18 століть, що разом з польовою документацією зберігаються у ДП ОАСУ «Слобідська археологічна Служба». Після завершення наукового дослідження матеріали розкопок будуть передані на довічне зберігання до Музею археології та етнографії Слобідської України при ХНУ ім. В.Н. Каразіна.