Конференція «Подвигу народному жити у віках», присвячена 60-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні
Тези наукових доповідей (повідомлень)
В червні 2004 р. археологічна експедиція Харківського історичного музею провела розвідки, спрямовані на пошук пам’яток палеоліту, на території Ізюмського району Харківської області. Результатом робіт стало відкриття цілої низки нових пам’яток давнього кам’яного віку і серед них ‑ пізньопалеолітичної стоянки із збереженим культурним шаром та цікавими крем’яними артефактами.
Пам’ятка знаходиться на мису, біля впадіння в р. Сіверський Донець невеликої річки Суха Кам’янка, в 1,5 км на південний схід від с. Кам’янка Ізюмського району. Мис являє собою горизонтально виположену терасу, що піднята над рівнем р. Сіверський Донець на 8-10 м. Поверхня мису розорюється. Тут було зібрано численний підйомний матеріал, що розпадається на комплекси пізнього палеоліту, неоліту, комплекс бронзового віку та раннього середньовіччя. На жаль, оранка знищила всі культурні шари, крім пізньопалеолітичного, який постраждав частково. На мису було закладено 2 шурфи, які показали наступну стратиграфію:
|
горизонт А |
колір темно-сірий до чорного, важкосуглинковий, пильовато-комкуватий, не ущільнений; перехід вниз чіткий |
0‑0,27м |
|
горизонт В |
темно-коричневий, важкосуглинковий, комкуватий, не ущільнений, з червориїнами, виконаними матеріалом горизонту А; перехід вниз дуже поступовий |
0,27‑0,34м |
|
горизонт ВС |
світло-коричневого кольору, неоднорідно забарвлений внаслідок наявності численних червориїн та включення лесового матеріалу; важкосуглинковий, слабоущільнений, комкувато-призматичної структури; червориїни виконані матеріалом двох горизонтів, що лежать вище; перехід вниз чіткий, нерівний, біогенний |
0,34‑0,43м |
|
горизонт С(в)рс |
жовто-пальового кольору, неоднорідно забарвлений внаслідок наявності великої кількості гумусових червориїн; середньосуглинковий, пильоватий, безструктурний; перехід вниз поступовий |
0,43‑0,56м |
|
горизонт Срс |
типовий лес |
0,56‑0,7м |
Опис геологічної стратиграфії складено д. г. н. Герасименко Н. П., користуючись нагодою, хочу висловити їй щиру подяку.
В шурфах крем’яні знахідки локалізувались на глибині від 0,26 до 0,6 м. В шурфі №1 зафіксовані: висока трапеція на неправильній платівці, кутовий різець на масивному відщепі, грубий пластинчастий скол, 6 відщепів та 8 лусочек. В шурфі №2 ‑ крупний концевий скребок на тонкому пластинчастому відщепі, 6 відщепів та 1 лусочка. Положення крупних предметів в шурфах горизонтальне.
На поверхні мису зібрано велику колекцію пізньопалеолітичного матеріалу. Крем’яні знахідки мають добрий стан збереженості, вкриті контрастною молочно-білою та біло-блакитною патиною. В якості сировини використовувався сірий напівпрозорий крейдяний кремінь місцевого походження. Загалом представлено повний цикл розщеплення від заготовок до залишкових форм. Нуклеуси кубовидної, призматичної, торцевидної форми демонструють ударну техніку сколювання. Етапи формування і підживлення представлені крайовими сколами у вигляді реберчастих платівок та відщепами. Метою первинного розщеплення були заготовки у вигляді видовжених платівок та відщепів. Комплекс знарядь із вторинною обробкою складають 2 концевих скребка, крупний широкий подвійний скребок, багатофасетковий різець, до якого підібрався різцевий відщепок, резець косоретушний на напівпервинному відщепі, масивна платівка з кутовим елементом, відщеп з ретушованою виїмкою.
Типи крем’яних знарядь та геологічні умови залягання знахідок в шурфах дають змогу попередньо датувати пам’ятку кінцем пізнього палеоліту.
Стоянка біля с. Кам’янка, безумовно, є перспективною для подальшого дослідження. Також цікавим є питання зв’язку цієї пам’ятки з майстернею поблизу с. Синичине, що знаходиться в 1 км на південний схід, вниз по течії р. Сіверський Донець. Розкопки на стоянці планується розпочати влітку 2005 року.