Колекція газет “Колокол” у фондах Харківського історичного музею

Перший номер газети “Колокол” (видавці – О.І. Герцен та М.П. Огарьов) вийшов 1 липня 1857 р. у Вільній російській друкарні в Лондоні. Газета проіснувала рівно 10 років, припинивши своє існування 1 липня 1867 р.

Найбільший тираж, якого досягла газета, – 2500 примірників (1858 р.). До лютого 1858 р. “Колокол” виходив один раз, а після цього терміну – два рази на місяць.

За 10-річне існування газети вийшло 245 номерів. Кількісно по роках вони розподілилися таким чином: 6 номерів – 1857 р.; 25 – 1858 р.; 28 – 1859 р.; 29 – 1860 р.; 29 – 1861 р.; 35 – 1862 р.; 23 – 1863 р.; 17 – 1864 р.; 18 – 1865 р.; 20 – 1866 р.; 15 – 1867 р.

Як бачимо, при такому невеличкому тиражі та кількісному розподілі номерів по роках, справжні екземпляри “Колокола” є раритетом.

У фондах Харківського історичного музею є 55 передруків газети “Колокол”. Вони були видані у 1907 р. додатком до петербурзького журналу “Воспоминания” (редактор-видавець п. Вакуловський).

Як орган революційної демократії “Колокол” виступав за демократизацію державного ладу в Росії. І у зв’язку з цим на сторінках цього видання висувалися нагальні вимоги суспільного життя Російської імперії 50 – 60-тих років 19 ст.

Це помітно і по досить невеличкій збірці передруків “Колокола”, що є часткою колекції дореволюційної періодики Харківського історичного музею.

1857 р. – № 1, 2, 3, 6 присвячені політичному життю і, зокрема, революційній ситуації, що утворилась у Росії наприкінці 50-тих р.р. 19 ст., а № 5 – видатному діячеві декабристського руху І.Д. Якушкіну.

Публікації 1858 р. загалом торкалися проблем реформування сільського господарства Росії, думок з цього приводу лібералів та революціонерів-демократів (№№ 7 – 11; 13 – 18). Питання адміністративних перетворень були висвітлені у №№ 12, 19 та 20.

1859 рік представлений у колекції музею лише 35 номером, який розповідає про установчі документи, прийняті Московським комітетом з селянської справи, тобто з підготовки земельної реформи 1861 р.

1860 рік визначився розмаїттям тематики статей, надрукованих газетою: незалежність південноросійського населення (№ 61 – стаття “Украйна”); підготовка земельної реформи 1861 р. та створення земських банків (№№ 76, 80, 81, 82, 83); розповідь про часи Катерини ІІ, Олександра І (№79 – “Записки И.В. Лопухина”); внутрішні справи західних слов’ян, взаємовідносини сербів та чорногорців (№ 84).

1861 р. – рік початку дії земельної реформи і “Колокол” у № 104 дає велику підбірку матеріалів, присвячених цій події.

У 1862 році надзвичайно загострюються внутрішні відносини у Царстві Польському, що юридично було часткою Російської імперії. Це загострення приведе до повстання 1863 р. у Польщі. Основні вимоги повстанців будуть такі: незалежність Польщі, повна свобода від російського протекторату. І “Колокол” (№ 145 за 1862 р.) попереджає про висунення на І місце серед інших проблем російської держави польського питання.

Уважно переглянувши збірку герценського “Колокола” Харківського історичного музею, навіть таку неповну, ми бачимо, що це було видання революційної демократії, мета якого вказана у 1-ому номері: “Освобождение слова от цензуры! Освобождение крестьян от помещиков! Освобождение податного состояния от побоев!”.

У 1906 р. у Полтаві вийшла газета під такою ж назвою. Вона проіснувала всього лише рік і була органом осередку полтавської соціал-демократії.

Це була щоденна газета, яка висувала такі ж вимоги, що і герценовський “Колокол”, бо свого часу вони залишилися невирішеними урядом Російської держави.

У колекції Харківського історичного музею налічується 22 номери полтавського “Колокола”.

Загалом, вони дають характеристику суспільного, політичного та економічного життя Росії 1906 року.

№№ 1, 2, 6, 8, 10, 14, 24, 69, 77 піднімають проблеми виборчого права для жінок, виборів у Державну Думу, скликання Установчих Зборів.

№№ 3, 4, 72, 106 розповідають про взаємовідносини ліберальної та консервативної течій у земському самоврядуванні, співпрацю політичних партій у земських зборах.

№№ 11, 12 дають відомості, що присвячені проблемам пошуку шляхів вирішення аграрного питання в Росії на початку ХХ ст.

№ 13 характеризує стан буржуазії під час І російської революції.

№№ 47, 50 інформують про фінансову політику уряду Росії на початку ХХ ст.

№№ 36, 43, 67, 71 мають статистичні дані 1906 р. про безробіття, розвиток страйкового руху.

Таким чином, ми бачимо, що з 50-тих років ХІХ ст. і по 1906 рік – два ”Колокола”, герценовський та полтавський, грали значну роль у суспільному, політичному та економічному житті Росії.